Четвер, 25.04.2024, 22:29
Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість
Друзі сайту
Пошук
Головна » Статті » Методична скриня
Використання технології розвитку критичного мислення на уроках історії
Бортнік М.І. 2009 рік
Використання технології розвитку критичного мислення на уроках історії


Методичний посібник містить теоретичні та практичні матеріали з проблем використання методів і прийомів розвитку критичного мислення під час вивчення історії в загальноосвітній школі. Рекомендується вчителям, які прагнуть змінити практику своєї роботи, щоб сприяти активному навчанню учнів і розвитку в них критичного мислення.



На сучасному етапі вітчизняна та зарубіжна педагогічна наука розробляє численні системи, теорії, моделі, методи та прийоми, спрямовані на розвиток самостійного творчого мислення особистості.
З-поміж великої кількості різноманітних проектів, які підтримуються міжнародними організаціями і впроваджуються в Україні, слід відзначити проект «Читання та письмо для розвитку критичного мислення» (ЧПКМ).
Критичне мислення - це процес, під час якого людина може охарактеризувати явище або предмет, виразити своє ставлення до нього шляхом полеміки або аргументації власної думки, знайти вихід з будь-якої ситуації.
Критичне мислення — це вміння активно, творчо, індивідуально сприймати інформацію, оптимально застосовувати потрібний вид розумової діяльності, різно-сторонньо аналізувати інформацію, мати особисту незалежну думку та вміти коректно її відстоювати, уміти застосувати здобуті знання на практиці.
Як бачимо, суть кожного із цих визначень одна — самостійне, незалежне мислення.

Практична реалізація програми ЧПКМ розпочалась в Україні в червні 1998 року. Офіційними авторами програми є доктор Джінні Стіл і доктор Курт Мередіт, співавтором є доктор Чарльз Темпл.
Проект ЧПКМ ставить такі цілі для учнів:
критично мислити;
нести відповідальність за власне навчання;
співпрацювати з іншими;
учитись протягом усього свого життя.
Виділяються і специфічні цілі для вчителів:
створити у класах атмосферу для відповідальної та відкритої взаємодії;
брати за основу такі методи навчання, які би сприяли розвитку критичного мислення та самостійного навчання учнів як у рамках навчальної програми, так і в позашкільній діяльності;
розповсюджувати методику програми.
Побудова уроку
Програма «Читання та письмо для розвитку критичного мислення» пропонує триступеневу модель уроку: актуалізація, усвідомлення, рефлексія або відтворення .

Актуалізація

На цьому етапі відбувається кілька важливих пізнавальних операцій.
По-перше, учні активно пригадують усе те, що вони знають із теми. Це їх змушує перевіряти свої власні знання та продумувати до дрібниць тему, над якою вони починають працювати. Важливим тут є те, що в результаті цієї операції учні встановлюють рівень власного знання, до якого можна додати нове. Це є важливим, бо знання, яке набувається на довгий строк, може формуватись лише на основі того, що вже відоме та зрозуміле. Інформація, подана поза контекстом, або інформація, яку учні не спроможні пов'язати з відомим їм, може бути втрачена дуже швидко. Потрібно пробудити, викликати зацікавлення, схвилювати, спровокувати учнів думати про те, що вони знають. Отже, актуалізація має на меті:
-актуалізувати («оживити») в пам’яті вже наявні знання;
-неформальним шляхом оцінити те, що вони вже знають;
-встановити мету навчання;
-зосередити увагу учнів на темі;
-представити контекст для того, щоб вони зрозуміли нові ідеї.
Ступінь усвідомлення змісту (побудови знань)
На цьому етапі учень вступає в контакт із новою інформацією та ідеями. Цей контакт може мати форму читання, слухання розповіді або проведення експерименту. Це - фаза навчання, протягом якої вчитель має найменший вплив на учня. У цей час учень самостійно підтримує свою зацікавленість у роботі.
Важливим завданням на стадії усвідомлення змісту є підтримка зусиль учня перевірити своє власне розуміння. Діти, які ефективно вчаться, читатимуть, перевірятимуть правильність свого сприйняття в ході того, як стикатимуться з інформацією. Слухаючи, вони запитуватимуть або робитимуть нотатки про те, що збентежило .чи було незрозумілим, задля того, щоб з'ясувати це пізніше. Розуміння змісту вимагає тривалої залученості та самоперевірки. Пасивні учні просто не звертатимуть уваги на непорозуміння, неузгодженості чи відверті похибки в інформації.
Крім того, коли учні перевіряють своє власне розуміння, вони починають пристосовувати інформацію до існуючих у їхній свідомості схем. Вони цілеспрямовано сполучають нове з уже відомим. Учні встановлюють зв'язки між відомим і новим знанням, щоб утворити нове бачення.

Рефлексія

Третій етап уроку - рефлексія. Під рефлексією у психології розуміють самоаналіз, роздуми про те, що людина знає, відчуває, про що думає. У даному випадку рефлексія має на меті:
-узагальнити основні ідеї;
-обмінятися думками;
-виявити особисте ставлення;
-апробувати ці ідеї;
-поставити додаткові запитання.
Про цей ступінь досить часто забувають під час навчання, однак він теж є дуже важливим. Саме в ході рефлексії учні консолідують нововивчене та активно реструктурують свої схеми для включення нових понять. На цьому ступені учень перетворює нове знання на своє власне, забезпечується довготривалість знань.

Групова робота на уроці

Особливий акцент під час розвитку критичного мислення учнів робиться на організації групової роботи, так як саме вона має значні переваги. На відміну від лекції, де переважає монологічна мова педагога, і від самостійної роботи учнів, де доводиться опиратись на сформовані в них мотиви до осмисленого навчання, на заняттях з використанням групової форми роботи відбувається копітка робота невеликих груп і викладача з відпрацювання конкретних умінь і навичок у режимі діалогу. Невеликі групи дозволяють учителю бачити кожного у процесі практичної діяльності, сприяють виникненню стійких зв'язків між усіма присутніми, стимулюють процеси глибокого осмислення діяльності, полегшують діагностику результативності процесу. Групова діяльність — це спільна діяльність учителя й учнів, що дає змогу реалізувати природне прагнення до спілкування, взаємодопомоги та співпраці.
Як вид навчальної діяльності школярів групова діяльність багатофункціональна. У груповій навчальній діяльності учні показують більш високі результати засвоєння знань, ніж під час фронтальної роботи. Групова форма роботи сприяє організації більш активної діяльності кожного учня. Також формуються колективізм, моральні, гуманні якості особистості. Групова навчальна діяльність виконує й організаційну функцію. А полягає вона в тому, що учні вчаться розподіляти обов'язки, спілкуватись один з одним, розв'язують конфлікти, що виникають у спільній діяльності. У груповій роботі дитина бере на себе функції вчителя та виконує дорослі види діяльності.
Отже, групова форма навчальної діяльності має ряд значних переваг:
- за однаковий проміжок часу обсяг виконаної роботи набагато більший;
- висока результативність у засвоєнні знань і формуванні вмінь;
- формується вміння співпрацювати;
- формуються мотиви навчання, розвиваються гуманні стосунки між дітьми;
- розвивається навчальна діяльність (планування, рефлексія, самоконтроль, взаємоконтроль).


РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ У ПРОЦЕСІ ОПРАЦЮВАННЯ ТЕКСТІВ ТА ВИКОНАННЯ ПИСЬМОВИХ ЗАВДАНЬ

Як розвивати критичне мислення учнів у процесі читання?
Навчити школяра критичного читання — це найважливіша складова формування і розвитку компетентного учня.
Перелік друкованих матеріалів, які ми використовуємо на уроках як джерело знання ,достатньо великий. Це підручники, словники, енциклопедії, газетні й журнальні публікації, документи: закони, звіти, протоколи засідань, статистичні дані, літературні твори, особисті спогади, політичні виступи тощо. Всі друковані матеріали мають певні особливості, що визначають, як треба з ними працювати, як їх аналізувати та використовувати.
Узагальнена схема аналізу може бути такою:
Хто автор цього тексту? Що вам відомо про нього (або про них)? Коли було написано цей текст? Яке значення має час створення тексту?як вплинув
Де відбулися події, про які розповідається в цьому тексті? Яке значення має місце, в якому відбулися події, описані в тексті?
Які факти наведені в тексті? Які висновки з них можна зробити? Чому було створено текст? Які причини подій, указаних у тексті?
Як цей текст допомагає дізнатись більше про події, які відбувалися?
У класі, де учні навчаються критичного читання, де розвивається їхня соціально-критична грамотність, у школярів треба розвивати вміння роздумувати, міркувати над прочитаним.
Дуже важливо навчити учнів самостійно, швидко й ефективно здобувати необхідну інформацію з друкованого джерела. Ці навички будуть дуже корисні нашим випускникам у подальшому навчанні й професійній діяльності.
Часто наші учні сприймають те, що написано в підручниках, як Біблію, як непорушну істину. Інколи можна навіть почути: «А в підручнику так написано!» Під час роботи з текстом підручника наголос робиться на відповідях на запитання у самому підручнику або на запитання вчителя. Тому школярі розглядають читання як пошук інформації для відповіді на чиїсь, але не свої запитання. Можливо, тому їм не дуже цікаво читати, тому вони і не читають додаткову літературу, залишаючись на рівні базових знань, викладених у підручнику.
Завдання вчителя на уроці з критичного читання полягає не в тому, щоб оцінити знання учнем тексту. Це не має великого значення. Ми повинні навчити їх розуміти цей текст, робити власні висновки. Для цього ми маємо сприяти тому, щоб у них під час читання виникали свої запитання, на які не мають однозначних відповідей, на які треба і можна шукати відповіді в інших джерелах, причому багато днів, місяців і років. Ми повинні розвивати інтелектуальну зацікавленість учнів.
Учителі дуже рідко виділяють на уроці спеціальний час для міркування, оскільки термін заняття обмежений, обсяг шкільних програм дуже насичений, і на кожному уроці треба опанувати нову тему! Проте протягом навчання критичного читання ми повинні робити менше, але набагато краще, більш .глибинно досліджувати джерела інформації, розвивати в учнів готовність і вміння міркувати над прочитаним. Учитель може стимулювати це запитаннями:
«На які питання ми не знайшли відповіді?»
« 3 якими висловами автора ви не погоджуєтеся? Чому?»
«Чи не застаріла інформація, яку дає автор?» тощо.
Методи критичного читання, які можна використати під час роботи з підручником.
«Читання тексту з позначками»
В основу цього методу покладено читання тексту з одночасним маркуванням окремих його частин спеціальними позначками на полях і заповненням таблиці.
Така робота дає можливість:
вчителю:
створити на уроці клімат, який відповідає активній навчальній діяльності;
перевірити рівень попередніх знань кожного учня і рівень засвоєння нового матеріалу;
перевірити, як учні самостійно виконали домашнє завдання;
учням:
навчитися читати вдумливо;
виділяти ключові поняття;
класифікувати отриману інформацію;
формулювати своїми словами думки автора;
оцінювати інформацію;
побачити, що кожний сприймає одну й ту саму інформацію по-різному.
Щоб організувати діяльність, треба:
1. Написати позначки на дошці й пояснити, що вони означають:
• «+» (плюс) — знайома інформація;
• «-» (мінус) — нова для вас інформація;
• «?» ( знак питання) — інформація, що здивувала вас і викликає інтерес, але інформації недостатньо і ви хочете дізнатися про це більше. 2.Дати учням завдання прочитати текст і зробити подібні .позначки на полях підручника. На кожний абзац тексту по 1-2 позначки.
3.Після читання запропонувати учням класифікувати інформацію і заповнити таблицю в зошитах.
4.Обговорити результати роботи у класі.

«+»
«—»
«?»

Ця стратегія потребує певного часу, але учні більш глибоко вивчають текст підручника, навчаються класифікувати інформацію. Критеріями класифікації є самі позначки. Під час обговорення учні навчаються формулювати свої висновки щодо інформації. Цю стратегію слід вводити в класі, але з часом її можна давати як домашнє читання. Вчитель може перевірити таблиці в зошитах, може запитати про використання будь-якої позначки. Важливо, щоб діти ставили всі позначки, тому що коли вони ставлять «+», то визначають, що вони вже знають з цієї теми, а коли ставлять «-», то бачать, чого дізнались. Позначка «?» особливо цікава, тому що вона спонукає учнів до пошуку додаткової інформації в інших джерелах.
«Читання з маркуванням тексту»
Цей метод є вдосконаленням попереднього. Він передбачає читання тексту з метою знайти певну інформацію і позначити на полях кожний тип інформації спеціальними символами.
Це дає можливість:
вчителю:
відібрати і відпрацювати всі програмні вимоги до навчального матеріалу на уроці;
допомогти учням навчитися цілеспрямовано і самостійно працювати з джерелом інформації;
учням:
визначити чіткі цілі для роботи з джерелом інформації;
знайти потрібну інформацію;
бути здатними використати потрібну інформацію в подальшому.
Щоб організувати діяльність, треба:
Учителю визначити, яку інформацію учні повинні знайти у підручнику.
Кожному типу інформації придумати певний символ (можна пропонувати самим учням зробити це).
Символи виписати на дошці.
Чітко пояснити учням, що вони повинні будуть знайти у тексті. Пропонувати учням прочитати текст і промаркувати його.
Поки діти читають, учитель може накреслити на дошці таблицю для обговорення результатів. У дужках ставляться символи, якими користувалися під час маркування.
Провести обговорення результатів читання і заповнення таблиці.
«+»
«–»
«?»

На уроках історії можна дати учням завдання знайти в підручнику інформацію щодо побуту, розвитку промисловості, політичного устрою, розвитку культури тощо.
Цю стратегію можна використовувати в роботі зі спеціальними текстами: історичним документом, літературним твором.
«Читання в парах / узагальнення в парах»
Цей метод розрахований на читання тексту в парах і є особливо ефективним, коли текст складний для розуміння або перевантажений фактичним матеріалом.
Це дає можливість:
вчителю:
залучити учнів до уважного читання важкого тексту;
впливати на правильне розуміння тексту та корегувати помилки;
допомагати у формулюванні запитань;
учням:
уважно і вдумливо читати текст, зосереджуватись на його змісті;
розвивати вміння стисло формулювати (узагальнювати) своїми словами свої думки щодо розуміння тексту;
працювати з партнером, уважно слухати один одного, ділитися міркуваннями; спільно відповідати за результати навчання.
Щоб організувати діяльність, треба:
Вчителю обрати текст, розбити його на короткі частини.
Об'єднати учнів у пари і дати чіткі пояснення, що вони повинні будуть
робити:
«Кожний член пари буде виконувати дві ролі: доповідача і респондента. Доповідач — уважно читає вголос абзац та узагальнює його зміст, тобто стисло своїми словами розповідає основну ідею. Респондент — теж читає текст, а потім уважно слухає доповідача і ставить йому два запитання, які прояснюють зміст тексту. Потім вони повинні помінятися ролями, тобто доповідач стає респондентом, і навпаки, коли вони працюють над другим абзацом».
Коли пари виконують цю роботу, кілька учнів називають вголос свої запитання
«Читаємо та запитуємо»
Цей метод передбачає читання тексту в парах та формулювання запитань до ключових понять тексту. Він складніший, ніж попередній. Дає можливість;
вчителю:
опрацювати програмні поняття;
оцінити за один урок усіх учнів;
організувати самостійну роботу учнів з текстом, коригувати самостійну роботу учнів.
учням:
навчитися самостійно працювати з друкованим джерелом інформації
знаходити ключові поняття;
формулювати запитання;
працювати з партнером.
Щоб організувати діяльність, треба:
Об'єднати учнів у пари та організувати читання тексту по абзацах.
Після цього вони мають обговорити, які ключеві поняття слід виписати на полях тексту, і виписують їх.
Перший учень формулює запитання, використовуючи поняття, що виписані.
Другий учень відповідає на кожне запитання.
Якщо перший учень погоджується з відповіддю, вони записують запитання і відповідь на аркуші паперу.
Потім вони міняються ролями. Процес повторюється, доки текст не буде прочитаний.
Організувати обговорення написаних ключових понять, запитань і відповідей у загальному колі. Якщо треба, вчитель може скоригувати обговорення.
У процесі самостійної роботи учнів учитель пересувається по класу й уважно слухає, що запитують і що відповідають учні. Запитання, що формулюють учні, мають бути схожі на контрольні, до яких учні звикли під час тематичного оцінювання.
«Взаємне навчання»
Цей метод передбачає читання тексту в групі й виконання кожним її членом ролі вчителя, який керує процесом читання.
Стратегія дає можливість
вчителю:
організувати самостійну групову роботу учнів;
формувати в учнів навички розуміння тексту й застосування отриманих знань;
учням:
навчаючи інших, навчатися самому;
використовувати свої навички читання, узагальнення, знаходження головних ідей у тексті та взаємозв'язку між ними;
формулювати запитання;
відповідати на запитання своїх партнерів по роботі;
організовувати роботу групи.
Щоб організувати діяльність, треба:
Об'єднати учнів у групи по чотири особи та ретельно пояснити, що вони по черзі будуть виконувати роль учителя, який повинен: прочитати текст;
дуже стисло підсумувати основні ідеї (смисл) абзацу;
поставити запитання про зміст абзацу;
пояснити, що було не зрозуміло (відповісти на можливі запитання);
зробити припущення, про що йтиметься у наступному абзаці.
Спочатку вчитель демонструє, як відбуватиметься робота на першому абзаці.
Після демонстрації слід провести обговорення, чи всі зрозуміли, що відбувалося, чи всі визначили для себе виконання всіх 5 завдань.
Далі групи працюють самостійно, але після кожного етапу слід дати
можливість одній з груп презентувати свою роботу і прокоментувати її.
Після того як усі етапи прокоментовані, учні можуть працювати самостійно.

Які методи можна використати для опрацювання історичних джерел?
Не слід забувати, що історія відтворюється з джерел. Тому вкрай важливо вміти працювати з історичними джерелами (документами) та аналізувати їх. Аналіз може здійснюватись за таким алгоритмом:
1.Хто створив джерело? Який статус мала ця людина?
2.Про що розповідає нам джерело? Що замовчує?
3.Коли було створене джерело? Які ідеї або характерні риси історичного періоду вплинули на нього?
4.З якою місцевістю пов’язана подія?
5.Чому дане джерело було створене? Чи мало специфічну мету?
6.Як дане джерело було створене? Які висновки можна зробити після порівняння його з іншими джерелами? Чи містяться в ньому «білі плями»?
Під час роботи з історичними документами, художніми, літературними текстами, крім тих методів, про які говорилося раніше, існують специфічні, притаманні цим джерелам інформації.
«Спрямоване читання»
Метод передбачає самостійне читання («про себе»), постановку запитання та обговорення змісту.
Дає можливість:
вчителю:
спрямувати читання учнів з допомогою запитань;
заохотити учнів до формування своїх точок зору;
сприяти проведенню дискусії;
учням:
розуміти текст;
виділяти з нього ключові поняття;
презентувати спільні результати;
відповідати на запитання високого рівня;
міркувати над прочитаним;
аналізувати отриману інформацію..
Щоб організувати діяльність, треба:
запропонувати учням прочитати текст;
знайти значення нових слів і незрозумілих виразів;
визначити про яку історичну подію, явище чи персонажа йде мова;
визначити в тексті історичного джерела: що важливо? що потрібно запам’ятати? про що довідалися вперше? що було незвичайним, несподіваним?
запропонувати учням скласти запитання до тексту , починаючи їх словами «чому», «з якою метою», «як»;
провести колективне обговорення виконаної роботи. Дати учням можливість визначити своє ставлення до тексту історичного джерела, використовуючи при цьому такі слова:
-Це вірно, тому, що…
-Я впевнений(а) у тому, що…
-Я добре знаю, що…
-Я думаю інакше, тому що…
-Я переконаний(а) у цьому, тому що…
- Я сумніваюся у цьому, тому що
-Я не згодний(а) з цим , тому що…
«Запитання до автора»
Метод передбачає організацію процесу читання тексту як розмову з автором.
Дає можливість:
вчителю:
спонукати учнів до активної пізнавальної діяльності в процесі читання;
• ставити запитання, які спонукають учнів думати й акцентувати увагу на
значенні, а не на простому пошуку інформації;
учням:
у процесі читання ставити запитання автору; налагодити з ним зв'язок,
зрозуміти, як цей текст був написаний;
бути активними в процесі читання; більш глибоко розуміти зміст.
Щоб організувати діяльність, треба:
Вчителю, перед тим як давати текст учням, прочитати його і виділити ідеї, які можуть бути складними для розуміння.
Спланувати зупинки в тексті на цих місцях.
Сформулювати свої запитання на той випадок, якщо учні не зможуть цього зробити.
Далі робота організовується як у «Спрямованому читанні», але учні повинні ставити власні запитання до автора, які виникли у них у процесі читання. Запитання можуть стосуватись сюжету, персонажів, ідеї твору, точки зору автора.

«Щоденник подвійних записів»

Метод передбачає уважне читання тексту з нотатками. Дає можливість:
вчителю:
• формувати у себе толерантне ставлення та повагу до думок та життєвого
досвіду учнів;
організувати дискусію у формі розмови;
учням:
міркувати над текстом;
• дискутувати;
викладати власні думки на папері;
ставити собі запитання під час читання;
• пов'язувати власний життєвій досвід зі шкільним матеріалом.
Щоб організувати діяльність, треба:
Вчителю дати інструкції учням: провести вертикальну лінію на аркуші паперу;
під час читання ліворуч записати, яка подія або персонаж їх вразив , а праворуч — написати коментар до цього (Що саме їх вразило? Які думки викликало? Які запитання виникли? тощо).
• Дати учням час на читання і занотовування.
Запропонувати учням поділитися своїми коментарями.
Після цього можна спитати клас: «У кого є саме ці записи? У кого інші?»
Задля підтримки дискусії можна поставити і запитання: Чому саме ця цитата зацікавила? Які думки вона викликала?
«М-схема»
Метод передбачає читання джерела інформації із заповненням
таблиці.
Дає можливість:
вчителю:
з допомогою таблиці навчити учнів уникати маніпуляцій з боку авторів;
учням:
оцінювати мову;
розрізняти терміни та їх значення;
виявляти ставлення автора до подій та персонажів;
розуміти, коли автор маніпулює їх свідомістю з допомогою мови;
виховувати в себе інтелектуальну незалежність.
Щоб організувати діяльність, треба:
Вчителю на дошці намалювати таблицю М-схеми;
Читаючи текст, запропонувати учням обирати ключові терміни, якими автор описав своє ставлення до проблеми, і вписувати їх у відповідну колонку.
Після читання під час обговорення результатів запропонувати підібрати до термінів автора спочатку протилежні, а потім нейтральні й уписати їх у таблицю.
Обговорити з учнями результати заповнення таблиці, відповідаючи на
запитання.

Позитивні
Нейтральні
Негативні

Як ця таблиця допомогла прояснити позицію автора?
Використання письмових завдань у навчанні критично мислити
Написання тексту є найважчою частиною навчального процесу. Школярів потрібно навчити впорядковувати свої думки логічно, аргументовано доводити власну позицію і представляти свої ідеї аудиторії для загального обговорення.
У класі, де навчають критичного мислення, письмо (письмові завдання) має на меті навчити учнів:
поважати свій досвід і свою точку зору;
бути активним спостерігачем;
будувати свій текст;
презентувати свій досвід аудиторії.
Можна використати такі методи:
«Сенкан»
Метод передбачає використання «білого вірша», в якому об’єднано інформацію, написання невеличкого слогану з п'яти рядків .
Стратегія дає можливість:
вчителю:
організувати роботу учнів для підбиття підсумків уроку; закріпити основні поняття, які були введені на уроці;
учням:
чітко визначитися з ключовими поняттями, головними ідеями уроку; сформулювати свої думки цікавим способом;
проявити свої творчі здібності; синтезувати знання, які отримали на уроці.
Щоб організувати діяльність, треба:
1.У кінці уроку для закріплення теми запропонувати учням створити сенкан.
2.Надати чіткі інструкції щодо складання сенкану:

перший рядок складається з одного слова — іменника (назви поняття);
у другому рядку представлено опис, що складається вже з двох слів — прикметників;
третій рядок визначає характерні дії і складається з трьох слів — дієслів;у четвертому рядку формулюється фраза, що складається з чотирьох слів і показує ставлення автора до теми;
п'ятий рядок складається з одного слова — синоніма до теми, в якому відображено суть чи сформульовано висновок.
Наприклад:
Берестечко.
Прославлене, трагічне
Бились, тримались, перемогли.
Героїчна сторінка козацької слави.
Битва.
3. Після того як учні створили сенкан, запропонувати бажаючим зачитати
його.
Учням дуже подобається ця стратегія. Вони часто створюють сенкан у риму.
Деякі вчителі вважають доцільним використовувати цю стратегію не тільки для закріплення теми, але й на стадії актуалізації, для того щоб учні побачили, як змінилося їх уявлення про поняття або тему.
«Діаграма Ейлера — Венна»
Стратегія передбачає створення графічної схеми з двох чи трьох кіл, які частково накладаються одне на одне.
Стратегія дає можливість:
вчителю:
• формувати в учнів навички порівняння та класифікації;

учням:
глибше зрозуміти зв'язки між поняттями, їх властивостями;
навчитися класифікувати з допомогою схеми;
зрозуміти структуру інформації;
узагальнювати інформацію на високому рівні;
складати складні класифікаційні схеми;
ефективно поглиблювати знання;
створювати критерії порівнювання об'єктів.
Щоб організувати діяльність, треба:
1. Пояснити учням, що являє собою діаграма.
Це два (або три) кола, які частково накладаються одне на одне. Частина
діаграми, обмежена лише лівим колом, використовується для запису рис,
характерних лише для першого поняття. Частина, обмежена правим колом, — для рис другого поняття. Перетин кіл використовується для запису
спільних властивостей.

ВІДМІННЕ
СПІЛЬНЕ
ВІДМІННЕ

2. Надати правила вільного виконання класифікації понять:
встановіть ознаки об'єктів, що мають бути класифіковані;
виберіть ознаку (можна декілька), за якою буде проводитися класифікація;
порівняйте між собою об'єкти за спільними і спеціальними ознаками.
3. Учні будують діаграму і записують спільні ознаки в спільній частині
діаграми, розбіжності в ліву та праву частини.
Встановлення ознак для учнів дуже складна робота, тому вчитель повинен допомагати їм, особливо спочатку.
«П'ятихвилинне есе»
Есе — це письмовий твір, вільне, особисте трактування певної теми. Його метою є переконати читача у тому, що ви добре оволоділи темою і можете аргументувати свою точку зору. Метод передбачає написання протягом п'яти хвилин своїх вражень щодо теми уроку.
Дає можливість:
вчителю:
визначити, як учні засвоїли тему, що залишилося незрозумілим;
скорегувати свою подальшу роботу над темою;
визначити, на якому рівні учні засвоїли матеріал;
оцінити свій урок;
учням:
краще зрозуміти свої думки і почуття щодо теми уроку;
навчитися викладати думки стисло;
визначати, які запитання залишилися без відповіді;
підбивати підсумки праці;
визначати, чи досягли вони мети, яку ставили на початку уроку.
Щоб організувати діяльність, треба:
1. У кінці уроку запропонувати учням протягом п'яти хвилин написати:
ключові поняття теми або...
нові поняття, які вони дізналися, або...
поняття, які сподобались / не сподобались, або...
одну річ, про яку вони дізналися з теми, й одне запитання, на яке поки
що не знайшли відповіді.
2.Зібрати есе і використовувати їх під час планування наступного уроку.
3.Якщо є час, можна переглянути ці есе і вибрати з них цікаві запитання, відповіді.
Можна почати наступний урок посиланням на ці есе, сказавши: «На попередньому уроці залишилось незрозумілим...» Таким чином ми демонструємо повагу до думок учнів. Вони не будуть боятися чогось не зрозуміти. Цей метод кращий, ніж усне опитування, оскільки дає змогу визначити рівень засвоєння теми кожним учнем.


Плани-конспекти уроків з елементами технології критичного мислення


Історія України, 9 клас.


Тема : Український національний рух наприкінці 40 – х років ХІХ ст. Кирило – Мефодіївське братство.
Мета : Ознайомити учнів з процесом розвитку національної ідеї в суспільно – політичному русі України першої половини ХІХ ст., діяльністю першої української політичної нелегальної організації – Кирило – Мефодіївського братства; провести дослідження програмних документів і громадсько – політичної діяльності Кирило – Мефодіївського братства, а також дослідити місце Т. Шевченка в українському національному відродженні; розвивати вміння працювати з документами, аналізувати, робити висновки.
ХІД УРОКУ
І.Актуалізація.
1.Учні у парах готують відповіді на запитання:
- У складі яких держав були українські землі наприкінці ХУІІІ – у першій половині ХІХ ст. ?
- Яким бачилось майбутнє представником різних течій суспільно – політичного руху України наприкінці ХУІІ – початок ХІХ ст. ?
- Чому ці течії не мали єдиної точки зору на майбутнє України ?
2.На дошці креслимо таблицю
Знаємо
Хочемо дізнатися
Дізналися

Відповіді учнів записуємо у колонку : знаємо.
ІІ. Побудова знань.
1.Читання тексту підручника ,,Національна ідея в суспільно – політичному русі першої половині ХІХ століття ” (§ 10 з підручника Ф. Г. Турченко, В. М. Мороко).
Використовуємо метод ,,Читання в парі – узагальнення в парі” (частини тексту заздалегідь визначає вчитель).
2.Відповіді учнів: заслуховуються узагальнення і запитання до частин тексту.
3.Вчитель: Давайте в уяві перенесемось в той далекий вже від нас 1846 р на квартиру одного з членів товариства, що стоїть у центрі Київа. Запрошую до столу 12 учнів. (Така кількість членів товариства). В.Білозерський, М.Гулак, М.Костомаров, П.Куліш, О.Маркевич, Г.Андрузький, О.Навротський, Д.Пильчиков, Посяда, М.Савич, О.Тулуб, Т.Шевченко ( за довідником з історії України він вступив до братства у квітні 1846 р, за підручником ,,Невідомо чи був Шевченко безпосереднім учасником братства, але його вплив на братство був значним” ).
Між учнями розподіляються ролі, і вони повинні швидко знайти в літературі, що лежить на столі (Довідник з історії України, Історія України в особах ХІХ – ХХ ст., підручники) і повідомити іншим коротку характеристику про ,,себе”.
4.Решта учнів працюють з підручником: ознайомлюються з основними ідеями ,,Книги буття українського народу”.
- В чому члени братства вбачали історичне покликання України ?
5.Робота з текстом Статуту Кирило – Мефодіївське товариство.
Обговорення питань.
Які головні завдання ставили Кирило – Мефодіївці. :
а) для розв’язання соціальних проблем ;

б) для розв’язання проблем національних ?
в) про що свідчила відмова товариства від принципу ,,Мета випроваджує засоби”?
Кирило – Мефодіївське братство проіснувало 14 місяців, у березні – квітні 1847 р воно було розгромлене жандармами, а його керівники арештовані.
6.Дослідження ролі Т.Г.Шевченка в українсько – національному русі.
Опрацювання документа «Запис рішення в справі Шевченка, зроблений жандармським відділенням».
Використовуємо метод «Спрямоване читання»: текст розбито на частини, учні мовчки читають і зупиняються на вказаних вчителем місцях, учитель ставить підготовлені запитання, відповіді на які обговорюються всім класом.
- Чому влада вважала небезпечними твори Тараса Шевченка?
-Чи погодилися б ви з висновком про те, що Т. Шевченко «должен быть признаваем одним из важных преступников» ?
-Як ви думаєте, що відбудеться далі?
-Чому Т.Шевченко був покараний набагато суворіше за інших членів братства?
ІІІ. Рефлексія.
1.А зараз подивимось, що ви дізнались з цього уроку. Зачитаємо запитання із таблиці, – відповідаємо.
Знаємо
Хочемо дізнатися
Дізналися

-Що таке національна ідея ?

-Якими ідеями керувались Кирило – Мефодіївське братство ?
-Це усвідомлення українцями себе, як окремого народу з історією, традиціями, поглядами.
-Ідеями національного відродження в усіх сферах життя.
-Активні діячі – Костомаров, П.Куліш, В.Білозерський, М.Гулак. --Шевченко мав значний на роботу братство, закликав до повстання проти самодержавства.
2.Завдання учням написати твір – п’ятихвилинку, в якому описати одну річ з теми, про яку дізнались на уроці, та визначити одне запитання ,на яке не знайшли відповіді. Кілька учнів зачитують свої думки.
ІV. Домашнє завдання.
1. Опрацювати § 10 підручника Ф. Г. Турченко, В. М. Мороко
2. Підготувати розповідь про Тараса Шевченка як суспільно-політичного діяча, використовуючи матеріали документа.

Історія України, 9клас

Тема: Антикріпосницька боротьба в Україні у першій половині ХІХ століття.
Мета: Розкрити причини, хід і наслідки соціальної боротьби в Україні в першій половині ХІХ століття, з’ясувати форми й характер протесту українського населення, ознайомити з найбільшими заворушеннями козаків, селян та військових поселенців в Україні; вчити аналізувати та оцінювати історичні події; виховувати шанобливе ставлення до керівників антикріпосницьких повстань.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань учнів.
Вчитель .Наприкінці ХVІІІ ст. внаслідок політики російського уряду було остаточно ліквідовано автономію України, її права, вольності і привілеї, які не раз гарантувались царським словом і договорами. Із скасуванням гетьманства та полково- сотенного устрою, становище країни було зведено до рівня звичайної російської провінції: на всій її території насильно встановлювались органи управління Російської імперії, а згодом і загальноросійське законодавство. Україна перетворилась на внутрішню колонію Російської імперії.
- Що таке соціальна боротьба? Якою вона була наприкінці ХVІІІ ст..? Чи були умови для її посилення? (Об’єднатись у групи, записати свої міркування з цього приводу). Зачитування відповідей.
- Порівняємо ваші відповіді із матеріалом, що подається у підручнику.
ІІ. Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу.
1. Читання тексту з маркуванням ( §7 « Характер політики російського царизму щодо України»).
Під час читання знайти дати (Д), імена (І), поняття (П), географічні назви (Гео). Поки учні працюють роблю на дошці таблицю
« + »
« - »
« ? »


Результати роботи заносимо в таблицю: «+» - знайома інформація, «– » - нова для учнів інформація, «?» - інформація, що викликала інтерес і зацікавила. Після обговорення отриманої інформації, ставлю запитання:
- Як, на вашу думку, будуть далі розвиватись події?
2. Продовження роботи над текстом підручника «Форми і характер протесту українського населення» ( метод « Читання з маркуванням»):
- Визначити форми (Ф) і характер (Хар) протестів українського населення.
- Чому саме такі форми переважали?
- Як ви думаєте, до чого це призведе?
3. Робота в групах : 1група - опрацьовує інформацію про найбільші заворушення козаків та військових поселенців; 2 група – характеризує селянські заворушення, зокрема повстання під проводом У. Кармелюка;
3 група – готує повідомлення про « Київську козаччину».
Обговорення роботи знаходить своє відображення у порівняльній таблиці:
Дата повстання, його назва
Рушійні сили
Причини повстання
Хід та результати
Формулюються висновки.
4. Робота з історичним джерелом « Донесення катеринославського віце- губернатора Міністерству внутрішніх справ про селянський рух та його придушення на Катеринославщині в 1820 році. (Уривок)
( Метод «Спрямоване читання»)
1.Хто створив джерело? Який статус мала ця людина?
2.Про що розповідає нам джерело? Що замовчує?
3.Коли було створене джерело? Які ідеї або характерні риси історичного періоду вплинули на нього?
4.З якою місцевістю пов’язана подія?
5.Чому дане джерело було створене? Чи мало специфічну мету?
6.Як дане джерело було створене? Чи містяться в ньому «білі плями»?
( Відповіді на запитання обговорюються усім класом).
ІІІ. Рефлексія.
1.- Як ви думаєте, яким буде вплив антикріпосницької боротьби в Україні на подальший розвиток суспільства? У відповідях використовуйте такі речення:
Я впевнений в тому, що…
Я добре знаю, що…
Я сумніваюсь в тому що…
Я не погоджуюсь з тим, що..
2.Запишіть свої думки з приводу історичного значення подій, про які говорилось на уроці.( Кілька учнів зачитують написане).
ІV. Домашнє завдання
а). опрацювати матеріал §7 за підручником Ф. Г. Турченка;
б). використовуючи пам’ятку характеристики історичної особистості, дати оцінку діяльності Устима Кармелюка;
в). нанести на контурну карту місця найбільших антикріпосницьких виступів першої половини ХІХ століття.


Історія України, 9 клас

Тема: Соціально-економічне становище на західноукраїнських землях у складі Австрійської імперії.
Мета: Вивчити адміністративно-територіальний устрій західноукраїнських земель; довести колоніальний характер політики австрійського уряду щодо українців; оцінити роль реформ Марії-Терезії та Йосифа ІІ; формувати вміння і навички ставити запитання, порівнювати, рецензувати відповіді однокласників, робити повідомлення; виховувати в учнів інтерес до історичної долі українських земель.
ХІД УРОКУ.
І. Актуалізація опорних знань.
1.Вчитель. Після входження західноукраїнських земель до Австрійської імперії, там почали здійснювати реформи, покликані оживити відсталу економіку, дещо покращити долю селян, вдосконалити освіту, нормалізувати міжнародні відносини.
Запитання до учнів :
-Як ви можете охарактеризувати становище західноукраїнських земель у ХVІІІ столітті?
-Яким був адміністративно-територіальний устрій на цих землях?
-Що вам відомо про населення західноукраїнських земель?
2. «Дошка запитань»
Учні визначають і записують на дошці запитання, на які хотіли б одержати відповіді протягом уроку.
ІІ. Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу.
1. Читання тексту «Адміністративно-територіальний устрій та населення західноукраїнських земель».
Використовуємо метод « Читаємо та запитуємо». Для кожного абзацу визначаємо ключові поняття, які слід обговорити в парах: 1-ий абзац - «клаптєва імперія», 2-ий абзац – Закарпаття, Буковина, «Королівство Галичини і Лодомерії» 3-ій абзац – багатонаціональні українські землі.
Обговорення ключових понять, запитань і відповідей.
Вчитель. Королівство Галичини і Лодомерії поділялось на 12 дистриктів (округів ). Окремим округом до цього « королівства» Буковина.

Територія Закарпатської України в першій половині ХІХ ст. увійшла до складу Угорського королівства і поділялась на 4 жупи (регіони). Жупа- адміністративно-територіальна та господарська одиниця, головним чином в Угорщині та на загарбаних нею землях. Через підпорядковані їм управління, жупани здійснювали адміністративну, судову і навіть військову владу.
2. Ознайомлення учнів з реформами Марії- Терезії та Йосифа ІІ.
Клас ділиться на 4 групи. Кожна з 3-х груп отримує таблицю « Реформи Марії- Терезії та Йосифа ІІ» (таблиця 1) і завдання :
1) охарактеризувати реформи в певній галузі ( відповідно: аграрній, церковній, освітній).
2) спробувати дати їм оцінку і передбачити, який вплив вони мали на майбутній розвиток західноукраїнських земель.
3) визначити, чому реформи проводились саме в цих трьох сферах суспільного життя.
4-а група – експерти, які узагальнюють та коректують роботу груп.
РЕФОРМИ МАРІЇ-ТЕРЕЗІЇ ТА ЙОСИФА ІІ
Обговорення виконання завдань.
3. Ознайомлення із станом господарства та характером економічних відносин. ( Метод «Читаємо в парах/узагальнюємо в парах») § 12, с. 82-85. Узагальнення виконаної роботи перевіряємо, використовуючи метод «Мікрофон».
ІІІ . Рефлексія.
1. Обговорення запитань з «Дошки запитань».
2. « П’ятихвилинне есе»: записати одну річ , про яку дізнались з теми, й одне запитання, на яке поки що не знайшли відповіді.
ІV. Домашнє завдання.
1).Опрацювати матеріал § 12 підручника Ф. Г. Турченка.
2). Підготувати розповідь про соціальне становище західноукраїнського селянства, використовуючи матеріали документа «Життя селян Галичини і Буковини в 40-50 р.р. ХІХст. (с.84-85).


Всесвітня історія, 9 клас

Тема: Англія в 50-60 роках ХІХ століття.
Мета: З’ясувати причини світової економічної першості Англії, розкрити особливості внутрішньополітичного розвитку країни, визначити характер зовнішньої політики та її особливості; формувати вміння учнів здійснювати порівняльний аналіз історичних процесів і суспільно-політичних течій; розвивати уявлення про демократичні цінності суспільства.

ХІД УРОКУ.
І. Актуалізація опорних знань.
1. Бесіда на повторення.
- Чому в Англії в першій ХІХ ст. мали місце економічні кризи?
- Якими були наслідки економічної реформи 1832 року?
- Дайте визначення понять « торі», «віги» , « вікторіанська епоха», « чартизм».
2. Постановка проблемного завдання уроку.
- Що стало підставою вважати Англію «майстернею світу», « світовим банкіром», « батьківщиною лібералізму», « мачухою інших народів»?
ІІ. Засвоєння знань.
1. Читання тексту з маркуванням. («Досягнення промислової і торгівельної першості Англією в 50-60 рр. ХІХ ст. »)
Знайти у тексті докази того, що Англія стала «майстернею світу»(М), «світовим банкіром»(Б).
Поки учні читають, на дошці креслимо таблицю для обговорення результатів
+
_
?

«+» ? Відома для учнів інформація;
«-» ? Нова для учнів інформація;
«?» ? Інформація, що зацікавила, і ви хочете дізнатися більше.
(В дужках вказується символ, яким користувалися під час маркування)
Узагальнення інформації.

2. Вчитель
- Утвердження Англії як «майстерні світу» та «світового банкіра» створили умови для зміцнення принципу лібералізму.
Використовуючи метод « Читаємо і запитуємо в парах», учням пропонується визначити головні риси лібералізму в Англії.

3. Складання порівняльної таблиці першої та другої виборчої реформ в Англії.

1832
1867
- зниження майнового цензу, збільшення втричі кількості виборців;
- одержання виборчого права промисловою буржуазією;
- збереження влади землевласниками. Робітники виборче право не отримали.
- зниження майнового цензу, збільшення кількості виборців вдвічі;
- одержання виборчого права дрібною буржуазією та верхівкою робітничого класу;
- збільшення ролі промислово-торгівельної буржуазії вжитті країни. Загальне виборче право не запроваджено.



- Сформулюйте свої висновки. Обговоріть у парах, думки запишіть. Відповіді записуються.
(Друга парламентська реформа була більш прогресивною. У ряд шляхом компромісів та поступок надав виборче право значній частині пролетаріату та сільськогосподарським робітникам, зменшивши, таким чином загрозу революційного конфлікту. )

4. Ознайомлення із зовнішньою політикою Англії.
«Спрямоване читання » тексту «Зовнішня політика Англії та її колоніальний характер».
Запитання:
- Відношення Англії до Кримської війни;
- Політики Англії в Індії;
- Методи управління в Канаді, Австралії, Південній Африці;
- Встановити зв’язок між поняттями: колонія-метрополія-домініон.

ІІІ. Рефлексія
Завдання виконуються в групах.
Довести чому Англію вважають
а) «майстернею світу» - перша група ;
б) «світовим банкіром» - друга група;
в) «батьківщиною лібералізму» - третя група;
г) «мачухою інших народів» - четверта група.
Відповіді зачитуються.
ІV. Домашнє завдання.
1. Опрацювати § 16 підручника С. В. Білоножка, І. М. Бірюльова.
2. Довести, що в основі зовнішньої політики Англії середини ХІХ ст. лежав принцип «поділяй і владарюй».


Історія України, 8 клас

Тема. Українське козацтво в І чверті XVII ст. Гетьман П. Конашевич-Сагайдачний.
Мета: показати, яку величезну шкоду заподіяли українському народу турецько-татарські набіги; підкреслити, що лише козацтво було єдиною силою, здатною протистояти цим набігам; на прикладі діяльності гетьмана П. Сагайдачного показати вплив особи на хід історичних подій; підвести учнів до розуміння провідної ролі козацтва в українському суспільстві; продовжувати розвивати вміння працювати з історичними текстами, матеріалами, критично їх осмислювати, формувати навички самостійної роботи; виховувати повагу до захисників рідної землі.
Обладнання: книга П'єтра делла Валле «Подорожі», портрет П. Конашевича-Сагайдачного.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань.
1. Вчитель. Виникнення та діяльність українського козацтва не пройшли непоміченими європейцями. Що вони писали на початку XVII ст. про козаків?
Зачитується уривок із книги «Подорожі» італійського мандрівника, письменника П'єтра делла Валле.
«Турки не мають на Чорному морі жодного міста, що його не взяли б козаки... У будь-якому разі, вони зараз на Чорному морі є такою значною силою, що коли додадуть більше енергії, то цілком його контролюватимуть... Після серйозних роздумів про їх стан, про їхні політику й звичаї я не маю сумніву щодо того, що з часом вони створять могутню республіку» бо, на мою думку, навіть уславлені спартанці, не кажучи вже про сицилійців, карфагенян і навіть римлян, не починали так знаменито і вдало».
Кому та як загрожували українські козаки?
Яким було ставлення на міжнародній арені до українського козацтва?
Які сподівання, на ваш погляд, могли покладати уряди європейських держав на козацтво?
Використовуючи попередньо вивчені теми, а також надану інформацію, укажіть завдання, що стояли перед козацтвом на початку XVII ст.

2.Вчитель. Початок XVII ст. увійшов в історію козацтва як «доба героїчних походів». Це період найбільш успішних (морських і сухопутних) походів запорожців проти турків на чолі із славетним гетьманом П. Конашевичем-Сагайдачним. (Повідомлення теми уроку.)
3. Визначення запитань, на які учні бажають отримати відповіді на уроці ( « Дошка запитань»).
IІ. Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу.

План
1.Морські походи козаків.
2.Гетьман П. Конашевич-Сагайдачний, його політична, військова та просвітницька діяльність.
3.Участь українського козацтва в Хотинській війні.
Проблемне завдання.
Які зміни сталися в політичному становищі українського козацтва в І чверті XVII ст.?
Повідомлення вчителя:
— З часу підкорення Кримського ханства Османською імперією (XV ст.) турки прагнули використати Крим як форпост для завоювання України та інших слов'янських земель. Майже щорічно турки й татари повторювали свої вторгнення в українські землі. Під час цих походів вони спалювали села й міста, вбивали й забирали в полон людей, брали ясир.
1.Чому польський та литовський уряд не могли оборонити Україну від турецько-татарської агресії?
2.На кого лягав тягар захисту мирного населення від набігів? (Відбиваючи часті напади турків і татар, козаки нерідко ходили походами у Крим і Туреччину.)
3. Із якою метою вони здійснювали ці походи?
Кероване читання (у парах) за пунктом «Морські
походи козаків» §4 (підручник — Власова В., Історія України. 8 клас. — К.: Ґенеза, 2002).
Учитель вивішує кольорові папірці з датами козацьких походів. Учні, працюючи з текстами, знаходять назви подій, які сталися в цих роках.
Перевірка завдання. Робота з контурною картою.
Питання до учнів:
— Від чого, на ваш погляд, залежав успіх козацьких походів?
(Успіх козацьких морських експедицій на початку XVII ст. був зумовлений також і талановитим керівництвом. Від середини першого 10-річчя майже всі великі морські та суходольні походи козаків очолював П. Конашевич-Сагайдачний. Якуб Собеський, польський мемуарист, писав про українського гетьмана: «...В очах прийдешніх нащадків потомства він гідний стати в один ряд із найвидатнішими людьми свого часу... Це була людина сміливого розуму, що шукала небезпек, що не шкодувала життя: перший у нападі, а у відступі останній...»
(Учитель вивішує портрет гетьмана посередині дошки.)
Робота у групах.
Визначити значення діяльності гетьмана П. Конаше-вича-Сагайдачного.
1група — тексти про військове мистецтво гетьмана (с. 38, 40-41 підр.);
2група — дипломатична діяльність гетьмана (с. 39 підр.);
3група — просвітницька діяльність (с. 39-40 підр.);
4група (2-3 учні) — експерти, які узагальнюють та коректують роботу груп.
Представник кожної із трьох груп звітує про роботу та прикріплює на дошці аркуші з висновками (навколо портрету П. Сагайдачного).
Робота над поняттям «дипломатія».
Завдання.
Висловіть своє ставлення до особи П. Сагайдачного.
Які його вчинки і справи викликають захоплення, а які — ні; як ви ставитесь до засобів, якими він прагнув досягти мети?
(Для цього можна використовувати такі неповні речення:
Я упевнений у тому, що...
Я добре знаю, що...
Я думаю інакше, тому що...
Я переконаний у цьому, тому що...
Я сумніваюсь у цьому, тому що...
Я не згодний з цим, тому що...)
ІІІ. Рефлексія
1. Вирішення проблемного завдання.
У І чверті XVII ст., у ситуації міжнародної напруженості (боротьба Європи з Османською імперією), виріс авторитет українського козацтва. В очах усього українського суспільства козацтво стало офіційним захисником церковного, а отже, і національного життя. Відбулася зміна політичного лідера нації: стару київську аристократію змінила козацька старшина.
Таблиця передбачень (попереджувальне завдання до наступних уроків).
Висловіть припущення, як може скластися подальша доля українського козацтва?

Мої припущення
Історична дійсність
2.Скласти оду-похвалу II. Сагайдачному від нащадків (складання сенкену).
Наприклад:
Сагайдачний
Мудрий,
непохитний,
воював,
захищав, дбав,
палкий патріот своєї країни.
ІV. Домашнє завдання на вибір:
а) опрацювати матеріал §4 за підручником В. Власова;
б) використовуючи пам'ятку характеристики історичної особистості (с. 42 за підручником В. Власова ), дати оцінку діяльності П. Сагайдачного;
в) нанести на контурну карту походи українського козацтва під керівництвом П. Сагайдачного.

Список використаної літератури

1. Вукіна Н. В., Дементієвька Н. П. Критичне мислення: як цього навчати-Харків: «Основа», 2007.
2. Іванова О. Навчаємо критично мислити //Відкритий урок.-2007 –лютий.
3. Кроуфорд А., Саул В., Метьюз С., Макінстер Д. Технології розвитку критичного мислення - Київ: «Плеяди», 2006.
4. Нечволод Л. І., Томашевська Н. В. Нетрадиційні уроки. Історія – Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2008.
5. Терно С. Критичне мислення: чергова мода чи нагальна проблема // Історія в школах України- 2007- №4.
6. Терно С. Методика розвитку критичного мислення: досвід експериментального дослідження // Історія в школах України -2007 -№9-10.
7. Харківська Н. І. Історія України в картах, схемах і таблицях: Навчальний посібник для 7-9 класів – Харків: «Світ дитинства», 2001.
Категорія: Методична скриня | Додав: robik99 (13.11.2011)
Переглядів: 8951 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]