Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Головне управління освіти і науки Київської облдержадміністрації

Київське обласне територіальне відділення МАН України

Відділення історії

Секція: історичне краєзнавство

роботу виконала:

Бідненко Софія Андріївна

учениця 11 класу 

Ревнівської ЗОШ І – ІІІ ступенів                          

Бориспільської районної 

ради Київської області

Науковий керівник:

Зиль Андрій Степанович, 

член національної спілки краєзнавців України

рецензент:

Білощицька Валентина Іванівна

Вчитель історії та правознавства,

Вчитель - методист

Ревне – 2012 

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………...…………………..3

РОЗДІЛ 1

3І СХОВУ ПАМ’ЯТI………………………….…………………………..……..5

РОЗДІЛ 2 

ПЕРШІ ДНІ ОКУПАЦІЇ (ЗА СПОГАДАМИ ЖИТЕЛІВ 

БОРИСПІЛЬЩИНИ)………………………………………………………..…....7

РОЗДІЛ 3

ФУНКЦІОНУВАННЯ МІСЦЕВИХ ВИДАВНИЦТВ………………………....13

РОЗДІЛ 4

ТЕМАТИКА ПУБЛІКАЦІЙ ОКУПАЦІЙНОЇ ПРЕСИ………………………..15

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...28

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………...………..29

ДОДАТКИ………………………………………………………………………..31

ВСТУП

«Першою жертвою вiйни стає правда»

Есхiл

Цi слова, сказанi давньогрецьким поетом i мислителем ще до нашо ери, не втратили свого значення i сьогоднi, особливо, коли мова йде про Другу свiтову вiйну та їi складову – Велику  Вiтчизняну війну. Правдивi подiї тих лiт неможливо вiчно ховати в архiвах, коли є ще живi свiдки, коли заборонена iнформацiя «виштовхується» на поверхню з рiзних публiкацiй газет i журналiв, з новiтнiх наукових дослiджень, з передач радiомовлення i телебачення. Мова йде про засоби й методи пропаганди окупацiйної нiмецької влади та її вплив на цивiльне населения Украни в цiлому i Бориспiльщини зокрема.

Тема проведення німецьким окупаційним режимом агітаційно-пропагандистської роботи серед населення на окупованiй територiї у роки вiйни в україськiй iсторiографiї належала до ряду непопулярних. Широке висвiтлення знаходив партизанський рух, 

дiяльнiсть пiдпiльникiв, малих i великих груп диверсантiв, розвiдникiв, зв’язкових i т.п. Все це виглядало пiд кутом радянського патрiотизму, пролетарського iнтернацiоналiзму, дружби й згуртованостi народiв. Як вело себе населення на окупованiй територi, якi засоби пливу дiяли на нього, яку пропагандистську дiяльнiсть проводили окупанти на зайнятiй територiї, - все це активно замовчувалося. 

Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю переосмислення подій Другої світової війни з урахуванням нової джерельної бази та методологічних підходів. Мета роботи: дослідити вплив німецької пропаганди  через публікації газет на місцеве населення Бориспільщини.

Саме публiкацiї газет «Українське життя» та «Бориспільські вісті» протягом 1941-1943 рр. стали об’єктом дослiдження як засобу пропаганди й агiтацiї серед мирного населення. В газетному фондi Нацiональної бiблiотеки України iм. Вернадського збереглося  9 номерiв за 1941 рiк, 31 – за 1942 рiк, а за 1943 — тiльки один.

Предметом наукового дослідження є агітаційно-пропагандистська діяльність органів німецької окупаційної влади серед населення Бориспільщини засобами друкованих видань.

Хронологічні рамки досліджуваного періоду обумовлені періодом існування німецького окупаційного режиму на території Бориспільсього району в 1941–1943 рр.

В ході написання роботи були вирішені наступні завдання:

1.Проаналізовані публікації газети «Українське життя» та «Бориспільські вісті», які видавалися в період 1941-1943 років.

2.Висвітлені події, які відбувалися на Бориспільщині в період окупації.

3.Досліджені наявні архівні матеріали Бориспільського державного історичного музею та Іванківського краєзнавчого музею.

4.Зібрані спогади очевидців про період окупації.

В роботі використанні такі методи дослідження як аналіз, порівняння, синтез. Наукова новизна роботи  полягає в тому, що зроблена спроба цілісного викладу подій вказаного періоду через призму сприйняття окупаційної влади місцевим населенням.Результатом наукової роботи стало те, що вперше зібрано та узагальнено накази, відозви, розпорядження, оголошення та постанови, які видавала окупаційна влада на території Бориспільського району. 

Практичне значення.

Робота може бути використана, вчителями на укорах історії, у виховній роботі школи. Також наукова робота може стати основою для подальшого дослідження.

Детальніше....