Середа, 07.12.2016, 15:20
Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість
Меню сайту
Форма входу
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Друзі сайту
Пошук
Казкові зустрічі у бібліотеці

(посвята у читачі учнів 1 кл)

2012


Бібліотекар: Дорогі малята, 
гості, мами й тата,
Сьогодні святкуємо книжчине свято
Будем разом відзначати,
Друга-книгу шанувати
Доброго дня, дорогі першокласники та гості нашого свята.А чи знаєте ви, де ми зараз з вами знаходимося? Так, у шкільній бібліотеці. Погляньте навкруги – скільки тут книжок. Всі вони різні: великі і маленькі, товсті і тоненькі, новенькі і старенькі, різного кольору. Але всі вони дуже розумні. Кожна з них допомагає своїм читачам. Одні - готуватися до уроків, інші – вчать малювати, конструювати, а казки та оповідання – навчають вас жити. У нашій бібліотеці дуже багато різноманітних казок.
Рано-вранці сонце прокидається,
І відразу казка починається.
Он Телесик плаває у човнику
Срібним весельцем керує справно в озерці.
Колобок все котиться доріжкою
Кіт у чоботях все бігає за мишкою.
А стара Яга ледве шкутильга – 
Розболілась в неї кістяна нога.
На царівну жаба перетвориться
Як дівчина заговорить горлиця…
Не страшний Кощій, Триголовий Змій – 
Виграє добро у казці бій.
А головною казковою героїнею у нашій бібліотеці є Василина-Премудра. Як видумаєте, чому саме Вона? …. Всі казкові герої її дуже люблять і поважають. Вона завжди дасть мудрі поради всім, хто їх потребує. А вас вона сьогодні прийме до свого Казкового королівства, у якому ви станете повноправними читачами, а це значить – будете такими ж мудрими, як і вона.
Ну а зараз, давайте дружно погукаємо її до нас. (Діти гукають).
Щось не йде до нас Василина. Можливо, щось трапилось. А ну ж погляньте – десь взялася зелена жаба. А що то вона тримає у роті? Здається – лист. Зараз ми його з вами прочитаємо.
Лист "Любі діти, на жаль я не можу завітати до вас. Мене зачарував жорстокий Змій Горинич і знову перетворив на зелену жабу. Він не хоче, щоб ви стали мудрими та розумними, щоб читали цікаві книжечки, тому і зачаклував мене. Любі діти, допоможіть мені зняти ці злі чари, благаю вас. Ось цей чарівний клубок допоможе знайти мене. Пустіть його – куди він покотиться, туди і ви ступайте. Він приведе вас до лігва Змія-Горинича. Ваша Василина-Премудра ”
Бібліотекар: Я так і думала. Зачарував-таки проклятий Змій нашу Василину. Але давайте не будемо ми з вами сумувати – час в дорогу вирушати.( Кидає клубочок ).Котися-котися, клубочку, покажи нам дорогу до лігва Змія Горинича.

(З’являється триголовий Змій Горинич)
Змій Горинич: Уф-уф-уф-ф-ф-ф!. Людським духом пахне! Хто до мене прийшов? Чого дома не сидиться? Жити набридло?
Бібліотекар: Це я – шкільний бібліотекар та учні першого класу – наші майбутні читачі. Ми до тебе, змію, прийшли, щоб звільнити нашу Василину Премудру, яку ти зачаклував. Адже без неї першокласникам не стати читачами. І взагалі вона нам дуже потрібна. 
Змій Горинич: Уф-уф-уф-ф-ф-ф!.Нічого у вас не вийде. Даремно ви прийшли. Адже зараз мій час. 2012 рік поправу належить мені. Я довго його чекав і тепер робитиму все, що мені заманеться. А вас я просто зараз попалю вогнем, і вас і ваші книжки. А ще знайте – мудрішого за мене немає. Ви знаєте прислів’я: одна голова добре, а дві – краще. А у мене їх аж три.
Бібліотекар: Ти, Зміє Гориничу, не лякай нас. Ми тебе не боїмося. Правда, діти? Адже наші першокласники не боягузи, крім того, вони розумні, кмітливі, дружні. А рік 2012 зовсім не дає тобі права чинити такі безпорядки.
Змій Горинич: Які вони розумні? Ходять тільки у перший клас, букви плутають, читають погано. А мене можуть здолати тільки учні, які дуже добре знають казки, і ще багато чого. 
Бібліотекар: Не кажи: гоп поки не перескочиш. Давай швидше свої завдання. Наші діти зовсім їх не бояться і легко з ними упораються. Чи не так?
Змій Горинич: А ну перша голова – наймолодша, загадай цим дітям свої завдання.
1а голова: Відгадайте про кого мова.
Літом наїдається – зимою висипається. (Ведмідь)
Ходить дивно по рівнині, дві гори несе на спині. (Верблюд)
Хто найраніше встає і голосно всіх будить? (Півень)
Має клешні й довгі вуса
Я і сам його боюся
Бо щипає, мов гусак
Ну а звуть щипаку…. (рак)
Хоч буваю часто битий,
Але зовсім не сердитий.
Я стрибаю, веселюся.
Чи згадаєте, як звуся?.. (м’яч)

1а голова: Ой-ой-ой!Вони відгадали. Я гину-у-у-у!
Змій Горинич: Ой лихо!. Втратив наймолодшу голову!
2 голова; Не біда. Мене їм не здолати, бо я голова розумніша, ніж молодша. Ану відгадайте, про які казки я вас запитую?
Що за хатка на узліссі?
Вся ворушиться, дрижить
Що ж за дім такий лежить
Що ворушиться й дрижить? (рукавичка)
Що втекло від баби з дідом – 
Не сиділо на вікні
А зустрілося з звірями – 
Ну співати їм пісні. (колобок)
Виріс цей хлопчина
З малої деревини
У печі зміючку спік
Сам на дерево утік
Його гусятко врятувало
На свої крилечка взяло. (Івасик-Телесик)
Він звірят усіх лікує.
Від халепи їх рятує
І зайчат, і мавпенят,
Бегемотів, тигренят.
Все що в звірів заболить
Вилікує він за мить – 
Добрий лікар….. (Ай болить)

Ой-ой-ой!. Горе мені!. Вони знають всі казки!. Я гину-у-у!
3-я голова: Ну нічого!. Мене вам ніколи не здолати. Я – найстарша і найрозумніша голова. Хоча ви і знаєте казки, і навіть вмієте їх читати, ви не знаєте правил поводження з книжками та не ознайомлені з правилами поведінки у бібліотеці, тому що ви туди ще не ходите. Ви не знаєте ні віршів, ні прислів’їв, ні загадок про книжки. А це означає, що вам не під силу мене перемогти. А за дві мої загиблі голови я обіцяю спалити вас вогнем. 
Бібліотекар: Знову поспішаєш. Де-які першокласники уже ходять до шкільної бібліотеки. А ще весь клас був тут на екскурсії і я розповідала їм усі ці правила. А віршики, загадки та прислів’я про книги діти теж дуже добре знають. Ну, не затримуй нас, загадуй свої завдання.
3-я голова: Побачимо. 
Отже, книги – ваші друзі чи вороги?
Книги можна рвати, писати та малювати в них?
А можна їх брати брудними руками?
Чи можна загинати у книзі листки, щоб не загубити місце, де читали?
А можна туди вкладати різні речі?
Що таке підручник?
Якщо книга чи підручник почали рватися, що треба робити?
А чи обов’язково обгортати свої підручники?
Книжками дуже зручно бити товаришів. Чи не так?
Книги дуже люблять, щоб їх читали у ліжку та за обіднім столом.
У бібліотеці можна бігати, стрибати, голосно сміятися, їсти, 
бібліотечні книжки можна давати своїм товаришам і нічого не станеться, якщо вони загубляться.

Ой, щось мені недобре. Голова починає боліти. В ушах шумить і гуде. 
Бібліотекар: Ти ж не хочеш втратити свою останню голову, то може припиниш свої запитання та виконай наше прохання: визволи нашу Василину Премудру. 
3-я голова: Ні!. Зараз моє здоров’я відновиться, а голови незабаром знову відростуть. Адже я так і не почув вірші, загадки та прислів’я про книги. А це значить, що діти їх не знають. У 1 класі їх цього не вчили. То ж побачимо, хто переможе.
Бібліотекар: Ну що, діти, покажемо цьому одноголовому Змієві, на що ми здатні! 
(Діти розповідають)
3-я голова: Все!. Ці діти дійсно розумніші за мене. Але це тому, що у них ще більше голів: аж 18! От вони і здолали мене. Я гину-у-у!

(З-за куліс виходить Василина Премудра)
Василина Премудра): Щиро дякую вам, любі діти, за те, що звільнили мене від чар злого Змія Горинича. Я дуже хвилювалася, адже завдання були не прості. Хвалю вас, що любите книжки, знаєте як з ними поводитися. Я завжди буду рада бачити вас у шкільній бібліотеці, де я живу разом з іншими казковими героями. Ви станете повноправними читачами нашої бібліотеки. А це значить – будете такими ж премудрими як я. А ще я вам маю дещо повідомити. Зараз весна. І саме весною книга святкує свої іменини. Я хочу дізнатися, що ви знаєте про цю прекрасну пору року. Буду казати вам, що відбувається весною, а ви відповідатимете: так чи ні. А то, перебуваючи у шкірі жаби, відчуваю, що можу щось наплутати. Тож починаємо.
Весною зеленіє травичка
Зацвітають проліски
Жовтіють листочки на деревах
Сяє веселе сонечко
Небо похмуре, дує холодний вітер
Звірі залягають у сплячку
Дерева вкриті інеєм
Збільшується день
На деревах з’являються бруньки
Прилітають птахи
Весною книга святкує свої іменини.
Молодці! Вітаю вас! Всі ви стали читачами нашої шкільної бібліотеки. А зараз запрошую всіх вас до веселого таночку, адже ви на іменинах у Книги. До нових зустрічей у бібліотеці! 


ВІРШІ для учнів 1 класу


1. Свято книги! Зазвучало серед школи як сигнал
За годину школа стала, як один читальний зал
2. Всі читають урочисто:
І безвусі, й вусачі
Скільки учнів в нашій школі - 
Стільки в школі й читачів.
3. Дружба з книжкою – це свято.
Не було б її у нас,
Ми б не знали так багато
Про новий і давній час.
4. В кожнім домі, в кожній хаті,
У містах і на селі,
Хто навчився вже читати,
Має книжку на столі.
5. А з малими читачами
В хаті клопіт вечорами.
Від книжок, хоч треба спати,
Їх ніяк не відірвати.
6. І найменшенька дитина,
Що не вміє ще читать,
Ледь колисочку покине,
Просить книжку показать.
7. Сторінки книжок завітних
Всіх нас доброму навчать:
Працювати і учитись,
Батьківщину шанувать.

8. За вікном гуляла хуга,
Мороз пишався на вікні,
А ми в теплі із любим другом,
Весь вечір провели одні.
А друг показує малюнки – 
дитячий табір, ліс, гора…
Взяв я чорнильну гумку в руки
Із друга плями постирав.
Тоді закладочку-мережку
Між сторінками я заклав.
Узяв я друга обережно і на полицю спать поклав.


1. Завжди можу стати в пригоді
Моїх вам порад не злічить.
І кажуть про мене в народі:
Мовчить, а сто дурнів навчить.

2.Бачить – не бачить, 
Чути – не чує.
Мовчки говорить,
Дуже мудрує.
Часом захоче – правди навчає
Іноді бреше, всіх звеселяє.

3. Хто ж то такая
В світі щаслива,
Мудра, правдива і жартівлива?
Як не вгадали,
Стану в пригоді:
Річ коротенька – 
Книжка та й годі.

4. Біле поле, чорне насіння, хто його сіє, той розуміє.

5. По білому полю чорним маком посіяно.
6. Хто говорить мовчки?
7. Язика не має, а розуму навчає.
8. Біла рілля, чорне насіння, хто його знає, той і збирає.
9. Не кущ, а з листочками, не сорочка, а зшита, не людина, а навчає.
10. Дуже я потрібна всім,
І дорослим, і малим,
Всіх я розуму навчу,
а сама завжди мовчу.
11. Снігові поля, чорні грачі
Хочеш розумним бути – бери та вчи.
12. Без душі, без тіла, за сто миль злетіла.
13. Біле поле, чорні квіти,
Люблять їх збирати діти,
Хто квіток тих назбирає.
Про усе на світі знає.





1. Книга вчить, як на світі жить.

2. Хліб наснажує тіло, а книга – розум.
3. Книга – міст у світ знань.
4. Книгу читай – розуму набирай.
5. Книгу прочитав – на крилах політав.
6. Книга добру вчить, від дурного відверне.
7. Книга не пряник, а дітей до себе манить.
8. Кому книга – розвага, а кому – навчання.
9. Книги читати, все на світі знати.
10. З джерела починається ріка, а з книжок – знання.
11. Розум без книги, як птах без крил.
12. Золото добувають із землі, а знання – з книжок.
13. Книга корисна, коли її читають.
14. Книга для розуму що теплий дощ для посівів.
15. Людина без книги, як криниця без води.
16. Книги – діти розуму.
17. В книзі шукай не букви, а дзеркало душі.