Море, сонце - це прекрасно, але неможливо це порівняти з неповторною природою волинського краю. Край безмежних мішаних лісів,найбільших озер на Україні, привітних, добрих людей. Саме  сюди пощастило відправитись на відпочинок  і оздоровлення групі дітей Бориспільського району постраждалих внаслідок Чорнобильської трагедії. Санаторій «Турія» так називався кінцевий пунк призначення. Важко було дітям перші три дні - нове місце,нові сусіди, харчування, але діти швидко звикли до нових умов. Крім того щодня потрібно ходити на процедури. Погода була прекрасною, тому в перші дні ми відвідали місто Ковель, місцевий пляж, адже купатися  дітям найбільше хотілося.  

 Наступного дня ми відвідали колиску Лесиного таланту -  літературно-меморіальний музей Л. Українки в селі Колодяжному. Діти  побачили літній  «білий» будиночок Лесі, в якому вона проводила  дні  будучи хворою. Багато особистих речей поетеси знаходяться в цьому будиночку. Поряд «сірий» будиночок Косачів. Цікаві експозиції побачили діти  в  літературному музеї, а найбільше запам’яталась діорама «Лісова пісня», з мелодією лісу словами Мавки і співом сопілки Лукаша.  

Після обіду діти  могли переглянути художній, або мультиплікаційний фільм. Ввечері їх чекала весела дискотека. Щодня з дітьми організовувалися ігри, конкурси, спортивні змагання. На  площадку можна було вийти в любу хвилину - пограти футбол чи волейбол, а кілька тенісних столів допомагали дітям проводити час.

   

Екскурсію на Шацькі озера, зокрема на Світязь, ми не забудемо  ніколи. Чиста, тепла вода, мілина більше сотні метрів, красиві, безмежні береги. Діти купались, загоряли, ввечері втомлені і щасливі повертались назад в санаторій. І знову процедури, і знову режим. У вільний час діти займались плетінням браслетів з кольорових ниток, стрічок, старші разом з керівниками вишивали серветки.

Ще одна екскурсія чекала на нас. Славне місто Володимир-Волинський зустріло нас невеличкими чистими вулицями, якими ми рухалися до відомого жіночого Зимненського монастиря. В Успенському соборі монастиря знаходиться головна святиня - чудотворна ікона  Пресвятої Богородиці,  одна з найбільш шанованих на Україні. Кожен з бажаючих міг підійти приклонитися і подумки щось попросити. Унікальним мармуровим іконостасом та візантійським розписом захопив нас Свято-Троїцький храм, який знаходиться на території монастиря. Привабили нас своєю таємничістю печери монастиря, якими ми рухались зі свічечками в руках і бачили місця поховання древніх монахів. А з джерела преподобного Варлаама ми попили цілющої води.

   

Далі нас дорога вела до одного із древніх міст України – Луцька. Луцький замок –це музейний комплекс, який розкриває історію Волині. В ньому відбуваються фольклорні фестивалі і рицарські турніри, конференції, презентації. Ми оглянули башти і споруди, пройшлися по його мурах. Відвідали музей книги, а у  владичій башті ми оглянули арсенал і єдиний в Україні музей дзвонів. На закінчення ми з дітьми відвідали музей військової техніки. Саме в ньому ми побачили як швидко проходить втома у дітей, адже тут можна все торкати і кругом побувати.

Довго тягнулись перші два тижні ,а третій пролетів - як мить. Ой, як ми не хотіли , щоб наш відпочинок закінчувався! Ми забули за прості умови в кімнатах, за незручності у ванних приміщенях , ми стали краще їсти, сміливо танцювали на дискотеках, за нами перемоги в  спортивних іграх, розважальних конкурсах, ми знайшли багато нових друзів.

Я особисто вдячна керівництву за можливість поїхати в санаторій, батькам за виховання дітей з якими легко було відпочивати і так важко було розставатися. Попереду новий навчальний рік, з новими силами візьмемося за навчання і роботу, а друзів ми не забудемо і незабаром побачимось.