ЛІНІЙКА-РЕКВІЄМ ВШАНУВАННЯ ПАМ’ЯТІ НЕБЕСНОЇ СОТНІ
«У НАШІЙ ПАМ’ЯТІ ВОНИ НАЗАВЖДИ ЗАЛИШИЛИСЬ…»
(сценарій)
Відеоролик і пісня «Заспіваймо пісню про Україну»
Учень 1.
«Боротьба не за щастя вже навіть іде – за життя!
Бо його забирають.
Нас надія веде, нас ідея веде
За свободу для рідного краю.
Учень 2.
Українцю, поглянь, там побили жінок!
Глянь, вже люди ховаються в храмі!
Де таке ще траплялось, коли це було
Аж в такому нестерпному стані?..
Учень 3.
Так чинили лиш варвари, злісні хани,
Лиш від них люди в церкві ховались.
А сьогодні це власні привладні пани
Вже над нами так само знущались!»
Ведучий 1.
Захід-реквієм, приурочений пам’яті Небесної сотні оголошуємо відкритим.
Виконується Гімн України
Ведучий 2. Шановні вчителі, учні! Сьогодні ми зібралися тут, щоб в скорботі схилити низько голови перед пам’яттю людей різного віку, яких було вбито у мирний, цивілізований час ХХI століття.
Ведучий 1. І саме тут, сьогодні, скажемо «Люди, бережіть серця свої, щоб не стали каменем! Розбудуйте в душах Божий храм, щоб не повторити великий гріх!»
Учень 1.
Чи знає мама, чи знає тато,
Що син нівечить і б’є людей,
Що він криваву несе зарплату, -
Вона на гірких сльозах дітей.
Учень 2.
У листопаді під самий ранок,
Коли і місяць на небі спав,
Напав на діток чийсь син чи тато
І, наче, нелюд їх повбивав.
Учень 3.
А вдома мати, а вдома мати
Чекає сина, бо він – герой.
Від зла він має всіх захищати,
Не знає мати, що син ллє кров.
Ведучий 1. Ми з вами вшановуємо пам'ять героїв різних історичних подій: Голодомор 1932-33рр, битва під Крутами, Бабин Яр. Тепер ми стали сучасниками ще однієї масової трагедії нашої країни.
Ведучий 2. Кожен із Небесної сотні, як і ми з вами, мали свою сім’ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії і свої невідкладні справи. Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну. Ось вони перед вами Герої Небесної сотні.
Відеоролик «Небесна сотня»
Учень 1.
Під прапором стояли – під прапором й спочили.
Прийми, о Господи, своїх синів!
За Україну волю їх убили
В шалений жар тривожних днів.
Учень 2.
В той час, як небо димом затягнулось,
Як змерзлі руки прагнули вогню,
Упились кров’ю кат і його свита,
Споївши нею й всю свою сім’ю.
Учень 3.
Та ми усі від Бога люди.
Живем надіючись, не боючись.
Ми запам’ятаєм, не забудем,
Як наш народ топтали, сміючись.
Ведучий 2. Ще довго-довго з покоління в покоління будуть передавати батьки синам і дочкам, а ті своїм дітям спогади про тих, хто залишив життя земне у 2013-2014рр. Ця подія сколихнула весь світ, не залишила байдужою жодної душі. Люди висвітлюють свої почуття через картини, пісні, вірші.
Учень 4.
Вгорі прекрасні зорі, що палають…
Будь ласка, наші душі вбережи!
Хай кожну ніч нам Янголи співають,
Ти ж своє милосердя покажи.
Ведучий 1. Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам'ять всіх невинно убитих згуртовує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. У жалобі схилимо голови. Вони згасли як зорі.
Ведучий 2. Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню-частинки вічного. А світло цієї свічки хай буде даниною тим, хто навічно пішов від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій пам’яті!
Під відеоролик «Запалю свічу» діти запалюють свічки
Учень 1.
У нашій пам’яті Ви назавжди лишились,
Історія одна, і Ви – її частина.
Ви тільки знайте, ми за Вас молились,
І молимось: за Вами ненька Україна!
Вже не повернеться додому той хлопчина,
Що його вчора тільки мати відпустила,
Поцілувала, тихо мовивши: «Іди, дитино,
За щастя України, бо вона – єдина».
Учень 2.
Казала мати берегти себе. Але даремно,
Бо хлопець був готовий йти безстрашно,
Аби лише країна, котру так кохав страшенно,
Не стала на коліна, а боролася відважна.
Хлопчина вірив, що колись, одного ранку,
Відкривши очі, він відчує повну волю.
Але та куля, в день зимовий, на світанку,
Перехопила подих та змінила долю.
Учень 3.
Хлопчина вірив, що колись, одного дня,
Розкаже син йому, як любить Батьківщину.
Хіба він знав, що борючись за це щодня,
Все доведеться відпустити в мить єдину.
Учень 4.
Так. Той хлопчина, він не знав тоді,
Що нелюд пострілом прицільним забере життя.
І браття хлопця, українці, у біді,
Заплачуть, відпустивши тіло в небуття.
Учень 5.
Але ж душа, душа Героя вічно лине!
До тебе наші сльози, молитви, зізнання!
Повір, хлопчино, наша пам'ять не загине,
Як і омріяні тобою воля та кохання.
Учень 6.
Небесна сотня. Прапор. Чорна стрічка.
І сльози, бо ти, хлопче, словом вже не з нами
Але в думках ти поруч, і не згасне свічка,
І линуть буде «Слава Україні!» над ланами.
Ведучий 1. Героям Майдану, впавши мертвими за світле майбутнє України, присвячується хвилина мовчання.
Хвилина мовчання
Учень 1.
Горить свіча і пам’яті сльоза,
Додолу з неї краплями стікає,
Земля ридає, плачуть небеса,
Героїв Україна пам’ятає.
Учень 2.
З очей мільйонів – сльози потекли,
Серця мільйонів – болем умивались…
Нам пам’ятати слід обличчя тих бійців,
Що билися за нас і не здавались…
Учень 3.
І вже сердець немає молодих,
Що билися за волю разом з нами.
Лиш чути материнський плач за них,
Який блукає довгими ночами.
Учень 4.
Небесна Сотня – у небесний світ
Полинувши, для нас сказала – жити!
Тож оправдати долі їхніх літ –
Обов’язок народної еліти.
Учень 5.
На небі спокій їх чекає вже
І Вічна Пам'ять на землі настала.
За них ми Богу молимось лише,
Та промовляєм: Слава! Слава! Слава!
Ведучий 1.
Я хочу миру на усій землі!
Я хочу чути сміх дитячий всюди!
Мій любий, Боже, крик душі почуй,
Хай мир в усьому світі буде!
Ведучий 2.
Не допусти, щоб умивалися слізьми
Всі матері в тривозі за синами.
Братерської війни не допусти,
Хай буде мир в усі віки між нами.
Ведучий 1.
Мій любий, Боже, чуй мій біль і крик,
Почуй ридання змучених, стражденних.
Не допусти, щоб панувала тьма,
Не дай потухнуть вірі у натхненних!
Ведучий 2.
Хай буде мир завжди на цій Землі,
Хай радість буде у серцях і душах!
Ні!!! – Скажемо війні. Хай буде мир!!!
Любові між людьми ніщо хай не задушить!!!
Відеоролик «Молитва за Україну»
|
