Україна: крізь віки
Епіграф
Буває, часом сліпну від краси. 
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,– 
оці степи, це небо, ці ліси, 
усе так гарно, чисто, незрадливо,
усе як є – дорога, явори, 
усе моє, все зветься – Україна. 
Така краса, висока і нетлінна, 
що хоч спинись і з Богом говори.
Ліна Костенко

«Веснянка» муз. В.Філіпенка
Виконує ансамбль народних інструментів

Пісня «Наша Україна» сл.  К. Петренка; муз. Л.Соболевської.
Виконує Вікторія Васик
(На сцену виходить дівчинка в українському костюмі)
Дівчинка 1:  
                   Хто  ти,   дівчинко  маленька?
Дівчинка 2:
Доня  я  Вкраїни-неньки.
Українкою  зовуся
Й  тою  назвою  горджуся

Дівчинка 1:    А  по   чім  тебе  впізнаю?

Дівчинка 2:    По  вкраїнському  звичаю.
                  В  мене вдача  щира  й  сміла
                  І  відвага  духу  й  тіла.
                  І  душа  моя  здорова  -                                                                                                                                        
                  Українська  в  мене  мова

Дівчинка 1:   А  скажи,  де  край  твій  рідний?
     
Дівчинка 2:  Там,  де  неба  круг  погідний,
                   Там,  де  сонце  сяє  ясне
                   На  вкраїнські  діти  красні.
                   Де  Карпат  вершин високі,
                   Де  потоків  дна  глибокі,
                   Де  Дністер  і  хвилі  Прута,
                   І Дніпро – старий  Славута,
                   Де  високії  могили,
                   Що  в  них   голови  зложили
                   Мої  предки  в лютім  бою
                   За   Вкраїну  любу  свою.

Пісня «Моїй  Україні»,слова і музика О.Мельника
Виконує Лакіза Каріна

Ведучий 1: Історія України та народу, що живе на цій землі, губиться в сивій давнині. За часів Київської Русі вона була однією із могутніх держав Європи. 

Ведучий 2: Протягом століть Україні доводилося відстоювати свою державність. Вона була під владою Литви, Польщі, Австро-Угорщини, Росії. 

Ведучий 1: Не міг допустити волелюбний народ, щоб його ненька-Україна схилялася перед кимсь на коліна, ставала годувальницею поневолювачів.

Ведучий 2: Запорізька Січ! Епоха козацтва створила багатогранну, глибоку духовність, що стала гордістю української історії. А головне – козаки зуміли створити власну державу.

Пісня «Козаки», виконує ВІА «Реприза»  
Оригінальний жанр  «Циркове мистецтво»
Гумор «Козацька молитва»
Виконує Шевченко Тимофій

Ведучий1:     Історії ж бо пишуть на столі, 
ми ж пишем кров'ю на своїй землі. 
Ми пишем плугом, шаблею, мечем, 
піснями і невільницьким плачем. 
Могилами у полі без імен...
 (Ліна Костенко)

Ведучий2: Червоною ниткою проходять через українську історію імена Богдана Хмельницького, Пилипа Орлика, Івана Мазепи, Івана Франка, Миколи Міхновського, Михайла Грушевського, Симона Петлюри, Степана Бандери, Тараса Шевченка, Василя Стуса, Ліни Костенко, В’ячеслава Чорновола, Левка Лук’яненка.

Ведучий1: І сотні, тисячі  відомих і невідомих імен січовиків, бійців армії УНР, вояків УПА, радянський воїнів, які відстоювали рідну землю.

Пісня  «Журавко - журавко»
Виконує ансамбль 

Гра на фортепіано 32. Sonate Op. 13 «Pathetigue» 1- st Mov. L. V. Beethoven   - Виконує Курінська Влада

Танець «Післявоєнний вальс»
Виконує хореографічний колектив Excellnt Dance

Ведучи1 1: 
    Доборолися, добалакалися,
    Досварилися, аж гримить.
    Україно, чи ти була колись
Незалежною, хоч на мить
Від кайданів, що волю сковують?
Від копит, що у душу б’ють?
Від чужих, що тебе скуповують?
І своїх, що тебе продають?

Ведучий 2: 
    Прости мені, мій змучений народе,
    Що я мовчу, Дозволь мені мовчать!
    Бо ж сієш, сієш, а воно не сходе,
    І тільки змії кубляться й сичать.
    Всі проти всіх, усі ні з ким не згодні.
    Злість рухає людьми, 
Але у бік безодні. (Ліна Костенко)

Під звуки тривожної мелодії на сцену виходить 4 дівчини в українських костюмах. Одна з них тримає колючий терновий вінець.

Дівчина 1: Невпинний час страждань, людського болю 
Нам відраховував і днини, і години, 
Вінець терновий, оповивши волю, 
Лежав і на чолі, й на серці України. 

Дівчина 2: (бере вінець).  Вінець цей клятий стільки зла накоїв, 
Історію спотворив нанівець,
 Він нашу пам’ять у могилі заспокоїв,
 Безславний пророкуючи кінець. 

Дівчина 3: (бере вінець). Культуру, прадідами пещену віками, 
Ламав, калічив і кидав в багно, 
Розчавлював колючими руками 
Ту віру, що народжує добро. 

Дівчина 4: (бере вінець). Він душі наші довго міг косити, 
Принижувати і вбивать людину, 
Ні, досить цей вінець носити, 
Ти долі іншої достойна, Україно! 
Дівчина кидає терновий вінець, на сцену виходить дівчинка україночка,  дівчата передають одна одній вінок із калини, колосся, квітів, одягають  їй вінок.
На екрані горить свічка

Ведучий 1: Народ мій є! І пам’ять є і віра, 
Що нас єднають у одну сім’ю, 
І хай між нами вироста довіра 
Й витравлює безпам’ятства змію. 

Ведучий 2: В молитвах всіх героїв пригадаю, 
Живим у Бога буду щедрості просити, 
Воскресне дух, я всіх вас закликаю 
Людської пам’яті нам свічку запалити. 

Вірш «Балада про дві душі»  Л.Васильєва                                                     Виконує Нога Еріка

Авторська композиція «Герої не вмирають» 
музика  та слова Курінської Владислави

Танець «Обійми»
Виконує хореографічний колектив Excellnt Dance

Света Степуренко: Я народилас і виросла в Мартусівці. Я люблю свою державу і хочу, щоб ми всі жили щасливо в нашій країні.

Таня Миронюк: Я родом з села Ревного. У мене є родичі в ….  Я хочу щороку бачити своїх друзів, родичів у своїй єдиній великій красивій країні під назвою Україна. Нас ніколи нікому не роз’єднати, тому що ми – українці!

Полях Еліна: Я родом з Полтавщини. Мій тато військовий. Я хочу, щоб на нашій землі настав мир, і щоб тривога покинула наш дім.

Шкуліпа Діма: Мої батьки  родом з Чернігвщини с.Монастирище. Я люблю бувати там. Україна має бути єдиною, мирною і квітучою.

Литвин Настя: Я і моя сестра Аліса народилися в Києві/

Литвин Аліса: Коли ми були маленькими батьки переїхали до Сімферополя. Та коли, Крим став не наш, ми разом з батьками переселилися в Проців. 

Литвин Настя: Ми мріємо, що настане час і Крим знову буде Українським.
Євтушенко Дмитро: В нашому класі навчається хлопець, який приїхав з Донецька. На Сході йде війна. І кожного дня гинуть Люди. Бережімо нашу Україну! 

Безпалий Дмитро:  У мене є друзі в різних куточках країни – на Тернопільщині, Вінничині, в Харкові і Одесі. Я люблю свою країну. Події на Майдані стали переломним моментом в моєму житті. Революція гідності змінила не тільки мене, а й більшість людей. Я зрозумів, що гідність і свобода понад усе. Слава Україні!
Всі: Героям слава!

Пісня «Я люблю Україну» слова та музика Гайтани.
Виконує дует Аліса і Анастасія  Литвини

Сценарій підготувала директор школи  
В.І.Білощицька