СВЯТО КОЗАЦЬКОЇ ПІСНІ

Ведуча. Завжди у селах наших так було –

Після закінчення та і під час роботи,

Піснями наповнялося село,

Бо пісня проганяє всі турботи.

Ведуча. І в довгії зимові вечори,

І в літнії короткі теплі ночі,

Завжди  співали наші земляки –

Про козаків, калину, карі очі…

Ведуча. Згадаємо ж давайте у цю мить,

Що українці – це народ співучий,

Ніщо не може нашу пісню зупинить,

Наповним піснею наш край квітучий!

Ведуча. Наша мандрівка – в історію давню і близьку, хотілося б поєднати розповідь про славну Січ Запорізьку з тими піснями і думами, що їх складав народ про своїх героїв, своїх богатирів, а почнемо з легенди ...

Ведуча. Бог вирішив наділити народи талантом. Одні отримали елегантність та красу, інші - дисципліну і порядок. Хтось – здатність до торгівлі, а хтось – до музики.

    Обдарувавши усіх, подивився Господь і раптом побачив у куточку дівчину. Вона була боса, одягнута у вишивану сорочку, руса коса переплетана синьою стрічкою, а на голові – багряний віночок з червоної калини.

• Хто ти? Чого плачеш? – запитав Бог
• Я – Україна. А плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові і  пожеж. Вороги знущаються з моїх дітей, удів і сиріт, у своїй хаті немає правди й волі.
• Чого ж ти не підійшла до мене раніше? Я всі таланти вже роздав. Як завадити твоєму горю? Є у мене неоціненний дар, який уславить тебе на  весь світ. Це – пісня.

Взяла дівчина-Україна дарунок, притиснула міцно до серця. Поклонилася Всевишньому і понесла пісню в народ. З тих самих пір співають люди пісню, лікують нею серця, проівітляють уми, чарують душу.

                                        ПІСНЯ

Ведуча. У піснях ми чуємо славну історію минулого. Козак – душа співоча. Пісня супроводжувала його всюди. Степові лицарі – так трепетно називали їх в народі.

    Народ оспівав у своїх думах, піснях, легендах цих ,,святих                лицарів, захисників Вітчизни.

                               КЛІП «Козацький марш»

Ведуча.  У народі існує багато легенд про випробування прийому в козаче товариство.

     Розповідають, що після того, як хлопець перехреститься, його пригощали пекучим від перцю борщем. Новачок мав його з’їсти.         Опісля новачка вели туди, де лежала перекинута між скелями колода : хлопець мав пройти тим ,,містком”, не зірвавшись у воду. Подолавши цей іспит, майбутній козак повинен був пропливти певну відстань проти течії в смузі Дніпровських порогів.

Ведуча.  Але й то ще не все. Хлопець повинен був, осідлавши дикого лошака – чолом до хвоста, - без сідла й вуздечки проскакати полем і повернутися неушкодженим.

              ( Під «Запорізький марш» заходять козачата )

1. Ми всі з українського поля,

З блакиті його висоти,

А тому нам випала доля

Не гнутись, до сонця рости.

2. За Дніпровськими порогами,

За південними дорогами,

За степами за широкими

Наші прадіди жили.

Мали Січ козацьку сильну,

Цінували свою вільну,

Україну свою рідну,

Як зіницю берегли.

3. Я – маленький козак!

Я не знаю, що це страх,

В мене серце, як кришталь,

Дух у мене, немов сталь.

Я не вступлюся й не віддам,

Землі своїм ворогам.

4. Ми – козаки, ми – вільні люди,

Хоробрі і відважні всюди.

Ми козаки, борці за волю,

За народу щастя й долю.

5. За честь і гідність України,

За волю, правду і добро

Вони боролись щохвилини,

Їх кров лилася як вино!

6. Всіх ворогів вони долали,

Всі землі наші зберегли,

Завжди від лиха захищали

І гордо прапор наш несли

7. Сини Твоєї Батьківщини,

В них сила духу непоборна!

Козацтво – слава України,

Це гордість наша всенародна!

Ведуча.   Козаки були віддані своєму товариству, любили влучне слово, дотепні жарти, вигадки й розваги, а над усе – пісню.

                                           ПІСНЯ

              ПРИКАЗКИ ТА ПРИСЛІВ’Я ПРО КОЗАКІВ

Життя собаче, зате слава козача.

Козак з біди не заплаче.

Береженого бог береже, а козака шабля стереже.

Де козак, там і слава.

Козак із пригорщі нап’ється, а з долоні пообіда.

Козак не боїться ні тучі, ні грому.

Козак хороший, та нема грошей.

Козацькому роду нема переводу!

Козача потилиця панам-ляхам не хилиться.

Коли козак у полі, то він на волі.

Не той козак, що за водою пливе, а той, що проти води.

Степ та воля – козацька доля.

Терпи, козак, отаманом будеш.

Хліб та вода – то козацька їда.

                                          ПІСНЯ

Ведуча. Дуже часто козаки розминалися. Давайте і ми розімнемось.

                              КОЗАЦЬКА РОЗМИНКА

Раз-два – голова,

Щоб трималася на в’язах

Ми тренуємо всі м’язи,

Три-чотири – руки в ділі,

Раз кулак, два кулак –

Бий сильніше козак.

Щоб триматись на коні,

Треба ноги нам міцні,

Сильні ноги, дужі ноги –

Не злякаються дороги.

Підемо разом в присядку

Це найкраща зарядка.

Ведуча. Які б не були обставини, козаки завжди були дружні, мужні, зібрані, організовані. Отже, до вашої уваги:

                            КОЗАЦЬКА МИРИЛКА

Я козак і ти козак,

Я вояк і ти вояк,

Щоб в бою стояти мужньо,

Ми повинні бути дружні.

Ми хоробрі вояки –

Побратими-козаки.

                                               ПІСНЯ

Дитина 1 :

 Українська пісне !

Ти пройшла шляхами

До мого серця і живеш у нім.

Українська пісне !

Чарівна, всесильна !

Ти такою будеш через сотню літ !

Дитина 2:

Кружляй же завжди, пісне, на орбіті,

Брини й мужай, в різноголоссі нот,

Про рідний край і нашу пісню в світі

Не забувай, співучий мій народ!

Ведуча 1 : Ось і закінчилося свято,

Хотілося б вам усім побажати

Добра і злагоди, й краси,

Щоб для України ви росли.

 Хай вам щастить завжди  у всьому,

Не піддавайте серце злому.

Хай Бог нам усім допомагає

І рідний край оберігає !

Сценарій підготувала педагог-організатор Ревнівської ЗОШ І-ІІІ ст. Шульга М.О.