Міністерство освіти і науки України
Київське обласне територіальне відділення
Малої академії наук України

Вплив Бортницької станції аерації на екологічний стан с.Ревного 


Роботу виконала:
учениця 11 класу
Ревнівської ЗОШ І-ІІІ тупенів
Брега Ольга Борисівна
Керівник роботи:
вчитель вищої категорії,
„вчитель - методист”
Ревнівської ЗОШ І –ІІІ ступенів
Бориспільського району
Київської області
Білощицька Валентина Іванівна
вчитель
Віценко Олена Іванівна

с.Ревне
2009

Зміст

I. Вступ 3 -

1. Розділ 1. Бортницька станція аерації та її вплив на екологічну ситуацію в регіоні 6 - 17
1.1.Технології очищення стічних вод (каналізаційних відходів)
1.2. Переробка і утилізація мулових відходів
1.3. Каналізаційна катастрофа: можливість чи реальність

Розділ 2. Екологічна ситуація в с. Ревне та її вплив на захворюваність  учнів школи 18 - 28
2.1.Санітарно-гігєнічна оцінка забруднення території с.Ревне
2.2. Аналіз захворюваності учнів школи

III. Висновки 27

ІV.Використані джерела 29

V. Додатки 30

Вступ

Екологічна безпека залежить від характеру взаємовідносин людини і природи, тобто комплексної дії антропогенних факторів на здоров’я та рівень життя людини. В історичному процесі спочатку спостерігалася послаблена дія природи на людство. При посиленому впливі людини на природу, ці сили впливу ніби помінялися: будь-які зміни природи віддаються могутньою локальною і навіть глобальною дією на людей. В результаті господарювання людини без урахування екологічних обмежень і законів, проявився, так званий, ефект ’’бумерангу’’ – негативної дії зовнішнього середовища на людину.
Результатом дії екологічного «бумерангу» є деформація природних екосистем і, головне, погіршення екологічних умов існування людини, що, в свою чергу, стає причиною зниження народжуваності та підвищення дитячої смертності.
Так, на Україні тенденція підвищення середньої тривалості життя, починає з 70-х років змінюватися на протилежну. Сьогодні, в умовах екологічного забруднення, середня тривалість життя становить 71 рік (66 років – у чоловіків і 75 років – у жінок). За цим показником Україна посідає 52 місце серед країн світу. Смертність дітей на першому році життя в 1,5-1,7 раза перевищує відповідні показники розвинених країн. Почалася депопуляція населення України. Можна наводити ще багато прикладів дії цього «бумерангу». І всі вони є ілюстрацією порушення рівноваги у взаємовідношенні між людиною і природою.
Проблема якості середовища існування людей – одна із найгостріших соціальних проблем. Невід’ємною рисою цивілізованого суспільства є утворення різноманітних відходів, що забруднюють навколишнє середовище.
Мешканці с. Ревне виявилися «заручниками» індустріального розвитку м. Києва. Суть проблеми в тому, що село територіально розташоване неподалік Бортницької станції аерації (на відстані 12 км.), де здійснюють біохімічне очищення господарських і побутових стоків Києва. Традиційні методи переробки стічних каналізаційних вод призводять до утворення значної кількості твердих відходів, які відкладаються на мулових полях в околицях с. Ревне, сумарна площа яких становить 272 га.
Відомо, що до березня 1990р. практикувалось застосування мулів в якості органічних добрив на полях радгоспу ’’Комунар’’ (тепер КСП Ревне). Згідно даних рай СЕС Бориспільського району, на поля господарств було вивезено близько 20 тисяч тонн мулових відходів, що складає приблизно 1 кг/м.
Окрім того до 1991р. практикувався також полив сільськогосподарських рослин на полях стічними водами через зрошувальну систему. Вивезені мулові відходи, полив стічними водами спричинили забруднення ґрунтів та ґрунтових вод на значних площах токсичними сполуками патогенною мікрофлорою, яка здатна проявляти себе на протязі тривалого часу.
Після заборони на вивіз, основним джерелом забруднення довкілля cела вважаються мулові карти, з поверхні яких, у повітря виділяються леткі органічні і неорганічні продукти.
Більшість видань, що висвітлюють екологічні проблеми, розглядають їх в загальному: подається певний перелік проблем та наслідки, які вони викликають.( Корсак К.В., Плахотнік О.В. „Основи сучасної екології”, Білявський О.Г., Фурдуй Р.С. "Основи екологічних знань”). Ряд досліджень присвячені питанням переробки стічних вод («Утилізація мулів стічних вод», ТерещукО.І. «Дослідження і переробка осадів стічних вод».) і розглядають вирішення цієї проблеми в різних країнах. Існує література, присвячена впливу шкідливих хімічних речовин на життєве середовище і, зокрема на здоров’я людини (БезпамятновГ.П., Кротов Ю.А. «ГДК хімічних речовин у навколишньому середовищі», «Шкідливі хімічні речовини. Довідкове видання під керівництвом В.А.Філатова»). Потрібні напрацювання (розробка програм) з ліквідації наслідків шкідливих впливів на екологічну ситуацію в Україні та в окремих регіонах.
Дана екологічна проблема надзвичайно актуальна сьогодні, оскільки мулові карти до цього часу є діючими і становлять загрозу для здоров’я людей не лише с.Ревного та прилеглих сіл, але й можуть стати причиною глобальної екологічної катастрофи для України.
Мета написання наукової роботи: зробити оцінку стану навколишнього середовища с. Ревне, як фактору здоров’я людини та спрогнозувати можливі наслідки катастрофи для жителів села.
Для цього потрібно здійснити наступні завдання:
1) Здійснити екологічний моніторинг території села: дати санітарно-гігієнічну оцінку грунту, порвітря і води с.Ревного.
2) Дослідити фактори впливу на екологічну ситуацію в селі, зокрема вплив Бортницької станції аерації.
3) Проаналізувати рівень захворюваності учнів за останні роки та зясувати вплив екологічних факторів на здоров’я школярів.
4) Розробити пропозиції щодо поліпшення екологічної ситуації в селі на перспективу.
Наукова новизна полягає в тому, що в роботі дана спроба оцінити екологічну ситуацію в конкретному населеному пункті.
Результатом роботи стала розробка рекомендацій для учнів «Дії в разі виникнення надзвичайної ситуації (затоплення)» та розробка спільно з виконкомом сільської ради «Плану покращення екологічної ситуації в селі».


1. Бортницька станція аерації та її вплив на екологічну ситуацію в регіоні

1.1.Технології очищення стічних вод (каналізаційних відходів)

Стічні води міста Києва та приміської зони через систему каналізаційних мереж і комплекс каналізаційних насосних станцій надходять до Бортницької станції аерації, де проходять механічну та повну біологічну очистку. Зворотні води по магістральному каналу надходять через розсіюючий випуск у р. Дніпро нижче м. Києва. На цей час система каналізації м. Києва має 2500 км каналізаційних мереж і колекторів, 33 каналізаційні насосні станції різних рівнів значення, від районного до міського та Бортницьку станцію аерації.
Бортницька станція аерації (БСА) — складний комплекс інженерних споруд, обладнання та комунікацій, призначений для повної біологічної очистки стічних вод та обробки затриманих забруднень.

БCА було введено в дію у 1965 р. Після закінчення будівництва 3-ої черги (1992 рік) потужність станції досягла 1800 тис. м3 на добу. Надходження стічних вод на станцію складає близько 1300 тис. м3 на добу. Усього за рік на спорудах БCА очищається 470 млн. м3 стічних вод.
Технологічний процес очистки стічних вод складається з механічного і біологічного очищення. При механічному очищенні застосовуються:
— решітки з механічними граблями;
— пісколовки;
—первинні відстійники.
Комплекс біологічної очистки стічних вод складається з:
— аеротенків, в яких відбувається біологічне окислення розчинених у воді органічних речовин активним мулом;
— вторинних відстійників, в яких відбувається механічне розділення активного мулу та очищеної стічної води.
Біологічно очищена стічна вода скидається в магістральний канал і далі у р. Дніпро нижче м. Києва.
Забруднення, затримані при очищенні стічних вод, видаляються такими способами:
— пісок, затриманий у пісколовках, гідроелеваторами видаляється на піскові майданчики, де зневоднюється, а потім вивозиться засобами механізації;
— сирий осад і жироплаваючі речовини з первинних відстійників видаляються в метантенки для зброджування в термофільних умовах з наступним зневодненням на центрипресах або перекачуються на мулові поля;
— надлишковий активний мул із вторинних відстійників видаляється на обробку в аеробних стабілізаторах;
— стабілізований активний мул ущільнюється в мулоущільнювачах, а потім перекачується на мулові поля для зневоднення.
Мулові поля площею 272 га, розташовані на відстані 8-15 км від Бортницької станції аерації, служать для зневоднення та сушіння осадів у природних умовах. Зараз проводяться пошукові роботи з переробки осадів БСА на корисні речовини з подальшим їх використанням.

Активний мул – кінцева стадія переробки побутових стічних вод з допомогою біотехнічних методів, в основу яких покладені аеробні і анаеробні процеси біологічного очищення. 
Сирі осади стічних вод мають не високу концентрацію твердих компонентів. Один із способів їх ущільнення і обезвожування є відстоювання. Також застосовують хімічні коагулянти. Як правило, це неорганічні солі, вапно, органічні полімери. Концентрування мулу відбувається у спеціальних відстійниках – аеротенках – на протязі 24 годин, після чого видаляється основна частина надмулової рідини. Частинки активного мулу являють собою суміш бактерій і найпростіших.
Анаеробне бродіння мулу використовується для зменшення його маси, а також зниження кількості патогенної мікрофлори. При цьому використовуються процеси, в яких мікроорганізми не мають доступу до вільного кисню.
Анаеробне процеси відбуваються в септиках та метантенках, де відбувається бродіння органічних компонентів активного мулу. Пізніше, на кінцевій стадії утилізації на мулових полях, де значні маси мулу перебувають в умовах звалища без доступу повітря, анаеробні процеси посилюються. В процесі бродіння складні органічні молекули під дією бактерій розкладаються на простіші, переважно леткі жирні кислоти. В свою чергу іде подальший процес розкладання кислот до метану СО ”метаноутворюючими” бактеріями.1
Продуктами анаеробного бродіння найчастіше виступають:
1) органічні кислоти: оцтова, масляна, капронова, мурашина, молочна, янтарна, мамонтова;
2) спирти і кетони (альдегіди): метанол, етанол, ізопропанол, гліцерин, ацетон, формальдегід;
3) гази: водень, метан, вуглекислий газ.
Зброджений осад та ущільнений стабілізований мул перекачується на мулові майданчики (мулові поля) для подальшого сушіння в природних умовах. Загальний обєм осадів, що перекачується на мулові поля, складає 12000 м? цілодобово з вологістю 97 – 98 %.

1.2. Переробка і утилізація мулових відходів

В 70-80х роках склалася практика використання мулу як органічного добрива в сільському господарстві, оскільки до його складу входять азот 5,1%, фосфор 1,6% і калій 0,4%. Ці елементи містяться в доступній для рослин формі, що по ефективності застосування наближає їх до перегною. Але цей спосіб використання ускладнюється двома обставинами: наявністю в мулах патогенних організмів і токсичних елементів.
Внесення мулів на поля, обмежується наявністю в них важких металів та
інших токсичних речовин.
Важкі метали виявляють токсичну дію на мікрофлору, здатні передаватися через ланцюги живлення в організм тварин і людей.
В різних країнах токсичними вважають різні метали і ГДК також різні. Так, в Німеччині ГДК кадмію Cd не повинна перевищувати 20 мг/кг, в той же час у Данії вона складає 8 мг/кг.
Кадмій є металом, який накопичується в організмах в найбільшій мірі. Серед інших металів мають значення мідь, цинк і нікель. Ці елементи фітотоксичні і діють, доповнюючи один одного (синергетичний ефект), тому їх вплив розглядають як єдине ціле.
За даними деяких авторів, суміш цинку і міді в п’ять разів більш токсична, ніж можна було б передбачати. Синергетичні ефекти спостерігаються і для інших металів, наприклад цинк і кадмій : цинк, свинець і ртуть і т. д.
Присутність Cr в ґрунті до 50-70 мг/кг зумовлює пересування в харчовому ланцюгу: грунт > рослини > тварини > людина.
Кобальт токсичний для вівса в концентрації вище 10-70 мг/кг.
Токсична дія марганцю може проявитися при його вмісті в ґрунті вище 1000 мг/кг, але при наявності ванадію значення ГДК на порядок нижче і складає Mn +V = 100 + 100 мг/кг.2
Широко використовується спосіб поховання активного мулу в море. Великобританія скидає таким чином близько 10 тонн вологого мулу в рік. Суттєву роль в ліквідації мулових відходів відіграє спалювання. У Франції, наприклад, спалюється 30% мулів, в Данії – 100%. Подібна технологія вже давно застосовується навіть у країнах СНД. Це обезводнення мулу з наступним його спалюванням.
Таким чином, можна звільнити сотні гектарів землі від відходів і, що дуже важливо, нарешті позбутися від смердючих запахів, які змушені вдихати жителі лівобережжя столиці та прилеглих сіл. Адже це не тільки дискомфорт, але й шкода для здоров'я .
Проте, навіть при сучасних технологіях проста ліквідація на звалищах на 65% дешевше будь-якого іншого способу їх переробки. Тому цей спосіб на даний час найбільш поширений.
Першочерговим завданням при виборі місця для звалища повинен бути захист поверхні і ґрунтових вод. Для цього, звичайно, використовують огорожу з водостійких матеріалів – бетон, асфальт, полімерні плівки.
Потрібно впроваджувати в життя й іншу перспективну технологію переробки відходів за допомогою метан бактерій. Ці мікроорганізми активно розмножуються у будь-яких органічних рештках, продукуючи в результаті своєї життєдіяльності цінну енергетичну сировину біогаз ( суміш метану й чадного газу). Нам відомо, що на околицях м. Києва, на Бортницькій станції аерації вже успішно працює така установка по виробництву біогазу з мулових відходів.
На думку фахівців ВАТ «АК» Київодоканал» для утилізації мулу, необхідно терміново впроваджувати технології, що дозволять значно скоротити об‘єми осадів та отримати осад, придатний для подальшої утилізації. При цьому найбільш прийнятним варіантом є той, що в кінцевому рахунку дозволяє отримати найменші обсяги осаду. Найбільш оптимальним шляхом, за висновками спеціалістів, є впровадження технологічної лінії механічного зневоднення, подальшого спалювання зневодненого осаду та утилізації отриманого попелу. При впровадженні такого технологічного комплексу загальні обсяги осадів зменшаться майже у 100 разів, а остпточний попіл може бути використаний при виробництві цементу, в шляховому будівництві, отриманні фосфорних добрив тощо.

1.3. Каналізаційна катастрофа: можливість чи реальність

Бортницька станція аерації - єдиний об'єкт для очистки стічних вод міста - в аварійному стані. Не так давно частину радянського обладнання там замінили на сучасне шведське. Однак це не вирішило усіх проблем. Мулові поля, розраховані на 3 млн куб. м, заповнені 8-ма млн куб. м. Там постійно стоїть сморід, найбільше від якого потерпають жителі Дарницького району та прилеглих сіл Ревного, Вишеньок, Гнідина.
Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи вкрай занепокоєне випадками аварій на водопровідно-каналізаційній мережі столиці, що значно почастішали останнім часом. З метою детального вивчення питання та створення дієвої системи запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, МНС у період з 11 по 22 лютого 2008 року здійснило комплексну перевірку реалізації заходів державної політики у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки у ВАТ «АК «Київводоканал». Перевірено організацію та виконання зазначених заходів органами управління ВАТ «АК «Київводоканал» та на 23 потенційно небезпечних об’єктах та об’єктах підвищеної небезпеки товариства. Результати перевірки розглянуті на спільній нараді робочої комісії, а узагальнена інформація направлена до Київської міської державної адміністрації та Кабінету Міністрів України для вжиття відповідних заходів реагування.
Відповідно до проведеного аналізу виїздів аварійних бригад на витоки з водопровідних мереж у м. Києві за період з 2004 по 2007 роки включно, їх кількість щороку збільшується (2004 рік – 5708, 2005 – 5742, 2006 – 5798, 2007 рік – 6290).
Додатково встановлено наступне:
1. 823,7 км (22%) загальної довжини міської водопровідноїмережі (4 064 км) потребують негайної заміни, так як вони фізично зношені.
2.Зношеність основних фондів Дніпровської та Деснянської водопровідних станцій (основних об’єктів водопостачання міста) досягає 60 %.
3. Перша черга (з трьох існуючих) Бортницької станції аерації має 100 % зношеності і потребує реконструкції. Замовник реконструкції – Головне управління комунального господарства КМДА, виконавець робіт – німецька фірма АО «Берлін-Васер Інтернаціональ». Питання фінансування робіт не вирішується.
4. Існує реальна загроза зрушення 6-ти діючих підводних дюкерів (Д=900-1400мм) від впливу форсованого підвищення течії на р. Дніпро.
5. Потребують відновлення 200 міських артезіанських свердловин (резерв нормованого водопостачання) з 371 діючих. 3
Комісія МНС також встановила, що планування заходів запобігання та реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, заходів цивільного захисту та цивільної оборони органами управління ВАТ «АК «Київводоканал» та його структурних підрозділів у цілому не відповідає вимогам керівних документів.
Крім того перевіркою встановлено, що подальша експлуатація Бортницької станції аерації без проведення капітального ремонту може призвести до виникнення техногенних аварій та створити передумови до виникнення надзвичайної екологічної ситуації. Устаткування зношене на 70-80%, а дамба, що перекриває відходи на мулові поля, от-от може прорватися. Станція вже не здатна проводити якісне очищення всіх відходів, от і виходить, що та вода, яка потрапляє звідти в Дніпро, сьогодні відповідає лише трьом параметрам з безлічі стандартів. Фактично устаткування не мінялося з 60-70-х років. Подальше використання існуючих мулових полів може призвести до їх переповнення, прориву дамби, так як на даний час фактичний обсяг осадів вдвічі перевищує проектне навантаження.
Аби оновити Бортницьку станцію аерації, запросили німецьких спеціалістів. Експерти компанії "Берлін-Васер" розробили техніко-економічне обґрунтування поетапної реконструкції об'єкта. Для перетворення станції з радянської на європейську потрібно буде 400 млн євро. У суму входить і будівництво мулоспалювального заводу. "Якщо просто складувати мул, як це робиться зараз, то нам потрібно буде додаткових 127 га під мулові поля, потім ще 300, потім весь Київ", - каже Анатолій Голубченко, заступникміського голови4.
Тому можна зробити висновок, що ми живемо, як на вулкані. Якщо прорве дамба – всі відходи підуть у Дніпро, а значить зупиниться сама Бортницька станція. Далі по ланцюжку наслідки жахливі – вся каналізація Києва виявиться недієздатною – це зупинить будь-яке виробництво й взагалі паралізує життя у місті. Те ж саме відбудеться й у всіх населених пунктах, розташованих нижче по Дніпру – вони не тільки втратять джерела водопостачання, але й будуть буквально затоплені потоком нечистот.   А це такі села: Гнідин, Вишеньки, Ревне, Проців.
У лютому 2008 року вже був прорив. Але тоді відходи не дійшли до Дніпра й осіли на сільськогосподарських угіддях. Від станції до берегів досить велика відстань зі спеціальними відвідними каналами, розрахованими на те, що якщо дамба прорве, можна було б зупинити потік. Цей приклад говорить про те, що прогнозувати можливу катастрофу – нереально. Це бомба вповільненої дії без якого-небудь датчика. Фахівці в один голос повторюють, що якщо вже сьогодні зробити підсипання дамби хоча б на 1-2 метри, то це дозволить тимчасово запобігти виливанню осаду років два.
Для реалізації вищезгаданих заходів необхідна розробка проекту з нарощування дамби – це близько 5 млн. грн., самі ж роботи й матеріали обійдуться ще у 20-30 млн. грн. Але за цей період потрібно терміново впроваджувати нові технології й застосовувати інші, удосконалені, методи обробки відходів (наприклад, спалювання). 
Кияни пам'ятають, що трапилося в результаті прориву дамби у 60-х роках неподалік від Подолу – масова загибель людей і руйнування будинків. Отож, це лише маленький прообраз того, що може відбутися сьогодні. На мулових полях знаходиться 8,5 млн. кубометрів мулу. Для порівняння 1 млн. кубометрів – це приблизно 100 тис. бензовозів. Відразу ж забрудниться Дніпро й Дніпропетровськ, Запоріжжя, Кривій Ріг й інші міста, що розташовані уздовж ріки, залишаться без питної води, будуть знесені всі гідростанції. А вони, у свою чергу, знесуть усе на своєму шляху. Шалений потік може в буквальному значенні залити нечистотами пів України. Це масштаб не тільки Києва. Постраждає й Чорне море, і навіть Європа.
Що ж стосується безпосередньо столиці, то тут доведеться проводити повну евакуацію населення. Не буде працювати каналізація й будь-яке водопостачання, Київ просто помре. Величезне місто можна знищити за пару днів без атомної бомби. Навіть Чорнобиль не змусив проводити евакуацію в столиці, зате каналізаційна катастрофа може це зробити.5
У 2008 році до проекту Державної цільової програми з підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 з футболу Київською міською радою надані пропозиції щодо фінансування реконструкції Дніпровської, Деснянської водопровідних станцій, будівництва другої нитки Головного міського та Південно-Західного каналізаційних колекторів. Орієнтовна вартість робіт складає 3841,6 млн.грн.

2. Екологічна ситуація в с. Ревне та її вплив на  захворюваність учнів школи

2.1. Санітарно-гігієнічна оцінка забруднення території с.Ревне

Ще у 1991 р. на запрошення місцевих органів влади працювала експертна група, яка дійшла до висновку, що основним забруднюючим фактором в досліджуваному районі є мулові звалища БСА.
Мулові поля почали функціювати з 1964 (частина з 1976) року і знаходяться вони на території Бориспільського району в межах Ревненської та Гнідинської сільських рад. Сумарна площа діючих карт була 142 га.
Бортницькою станцією аерації сьогодні експлуатуються мулові поля №1, 2,3, а також піонерські мулові майданчики, що розташовані на території цеху аеробної стабілізації осадів. Мулові поля №1 розташовані на території Гнідинської сільської ради – загальна площа земельної ділянки 83,4242 га, площа мулових карт 54, 9523 га. Станом на січень 2007 року на мулових полях накопичено 1258441м? осадів. Перевищення проектного обєму у 1,7 раза.
Мулові поля №2 розташовані на території Ревненської сільської ради – загальна площа земельної ділянки 81, 7443 га, площа мулових карт 64,9971 га, загальний об’єм при проектному заповненні на 1,5 м глибини складає 761045 м?. Станом на січнень 2007 року на мулових полях №2 знаходиться 3643991м? осадів. Перевищеня проектного обєму 3,7 разів.Висота шару осаду на майданчиках доходить до 3 – 4 метрів (досягнута за рахунок нарощування дамб). 6
На сьогоднішній день площа полів становить 272 га, а кількість мулу збільшилася до 8,5 млн. кубометрів7.
Відстань від карт до села - 1 км. Згідно даних районної СЕС на поля колишнього радгоспу "Комунар" було вивезено 20 тис. тонн мулових відходів. Мули вивозились після відстоювання в картах не більше одного місяця, в той час як для знищення патогенної мікрофлори потрібне термофільне бродіння мулів на протязі 1-2-х років.
В 1985 році рішенням Бориспільської санітарно-епідеміологічної станції вивіз осадів з мулових полів був заборонений через високий вміст в осадах важких металів, що зробило неможливим їх використання в сільському господарстві в якості органо-мінеральних добрив. Такам чином, за останні 20 років вивезення осадів з мулових полів практично не відбувалося. Через такий стан речей мулові майданчики перетворилися в мулонакопичувачі. Резерву вільних площ на мулових полях на даний час не існує. На сьогоднішній день перевпонення мулових полів вже призвело до вкрай негативних наслідків.
По перше – збільшилося навантаження на очисні споруди;
По друге – значно погіршилась якість очисних вод;
По третє - головним джерелом забруднення прилеглої територіє є мулові карти, які виділяють леткі органічні і неорганічні сполуки у повітря безпосередньо біля села;
По четверте – існує загроза прориву дамби, яка може призвести до екологічної катастрофи в регіоні.
Аналіз проведених досліджень з точки зору санітарно-гігієнічних норм показує специфічну особливість мулів БЗС, які містять велику кількість кадмію, свинцю і хрому.
При порівнянні даних одержаних за 20 років, видно масштабні зміни в якісному і кількісному складі мулів. (Додаток 1)
Вміст цинку виріс у 2400 разів, хрому – 3500. марганцю - 4000, свинцю – 7000 разів. З’явилися нові, раніше не виявлені, токсичні метали в значних кількостях.
Дані дослідження підтверджують високу забрудненість ґрунтів важкими металами.



Pb найбільш активно вивчається серед мікроелементів, що забруднюють навколишнє середовище. Середній його вміст в породах складає 1,5 ? 10 ? %, що дозволяє його віднести до рідкісних металів. Вміст у ґрунтах - 6,5?10 ? %. Під дією атмосферних процесів може вимиватися із ґрунтів, поглинатися рослинами. Неорганічні сполуки свинцю порушують обмін речовин і являються інгібіторами ферментів. Особливо небезпечний вплив свинцю на маленьких дітей, він спричинює затримку розумового розвитку. Свинець здатний заміщувати кальцій у кістках і бути постійним джерелом отруєння на протязі тривалого часу. Тому попередження забруднення свинцем є однією із найважливіших проблем охорони навколишнього середовища.
Кадмій. Добрива, які містять його 8 ? 10 % уже є потенційним джерелами забруднення, оскільки кадмій накопичується в рослинах і передається по ланцюгах живлення в організмі людини. Вміст у ґрунтах КСП «Ревне» кадмію складає 1,4?10 ? %, а цинку – 2?10 ? %.
Найбільше уваги забрудненню кадмієм приділяє Японія, де здавна було відоме захворювання ”ітай-ітай”. Для нього характерне викривлення кісток, крихкість, ломкість.8
Хром – елемент з глобальним розповсюдженням, вміст його у земній корі складає 8,3?10 ? %. Поля радгоспу містять 3,4?10 ? % хрому. ГДК у ґрунті 0,005 мг/кг.
Марганець широко розповсюджений в природі і за приблизними оцінками міститься в земній корі біля 1000 мг/кг. Встановлено ГДК для ґрунтів 1500 мг/кг. Однак, синергетичний ефект його сумісно з ванадієм знижує вміст обох елементів до ГДК 100+100 мг/кг. В досліджуваних ґрунтах також спостерігається підвищений вміст Mn.
Кобальт. По впливу на біологічну активність ґрунту і його самоочищення концентрація кобальту 5 мг/кг – порогова. Поля КСП «Ревне» містять концентрацію Со, що перевищує підпорогову у два рази.
Нікель. Міграція нікелю має складний характер. Він мігрує із ґрунту в рослини, поверхневі і підземні води. В міграції нікелю важливе значення має розчинність його сполук, яка сильно залежить від РН ґрунту. Наявність у ґрунті органічних кислот сприяє утворенню легкорозчинних сполук. Сульфат Ni в концентрації 2,5 мг/л призводить до загибелі рослини. ГДК у ґрунті встановлено 3 мг/кг.
Таким чином, ми бачимо, що практика вивезення мулів на поля з метою використання їх в якості органічних добрив, без урахування шкідливих для здоров’я людей компонентів, нанесла суттєвої шкоди сільськогосподарським угіддям. Рішення про заборону вивезення мулів на поля прийнято було із запізненням.
Значна частина продуктів хімічних реакцій, які відбуваються під час зберігання мулів на звалищах, виділяється у вигляді газів, аерозолів і циркулює в атмосфері. Особливістю сполук сірки та азоту є те, що вони важчі за повітря і тому поширюються в нижніх шарах атмосфери. Утворення нестійких СО2 , СH4 , NO та газів, які сильно змінюються: SO2 , NO2 , NH3 , H2 S є причиною утворення кислотних дощів, смогів.(Додаток 2)
   
Дослідження атмосферного повітря показали, що ГДК сірководню перевищила від 8 до 25 разів.
Сірководень викликає відчуття неприємного запаху (тухлих яєць), головні болі, сльозоточивість, світлобоязнь, алергійний насморк (нежить). Тривалий і систематичний вплив спричиняє зниження імунної реактивності організму, збільшує неспецифічну захворюваність, в тому числі, катарами верхніх дихальних шляхів, ангінами, пневмоніями, неврозами. Має також ембріональний ефект.
Вміст сірчистого газу SO2 у повітрі перевищує ГДК від 64 до 184 разів. Викликає у людей подразнення очей, горла, захворювання верхніх дихальних шляхів. Має здатність порушувати обмінні процеси в організмі. Викликає захворювання серцево-судинної системи, порушує діяльність нирок, антитоксичну функцію печінки. Знижує імунітет організму.
SO2 має також токсичну дію на рослини – пригнічує швидкість фотосинтезу, змінює відкривання продихів.
Вміст аміаку у повітрі перевищує ГДК у 2,5-6 разів. Аміак подразнює верхні дихальні шляхи, викликає болі у грудях, кашель, загальну слабкість, нежить, сухість та болі у горлі, втрату голосу.
Перевищення ГДК H2S,SO2 і NH3 у атмосферному повітрі с. Ревне свідчить про те, що джерелом їх надходження є мулові поля, де відбувається розкладання осадків стічних вод, а також про те, що існуюча санітарно-захисна зона між муловими полями в с. Ревне не виконує свого призначення.
Населення с.Ревного нараховує приблизно 1,5 тисячі чоловік. Вони користуються водою з водогону (50%), криничною водою (40%) та водою зі скважин (10%).
В ході дослідження були зібрані проби з трьох колодязів, водопровідної води та води зі скважини. Результати дослідження висвітлені в протоколах, свідчать про негативний вплив стічних резервуарів на водні горизонти даних сіл. (Додаток 3)
У колодязній воді надзвичайно високий вміст важких металів :
Залізо 1,5 мг/дм при нормі 0,3 мг/дм
Цинк 7,8 мг/дм при нормі не більше 5,0 мг/дм
Нітрати 656 мг/дм при нормі не більше 45,0 мг/дм
Магній 88,8 мг/дм при нормі не більше 80 мг/дм
Показники якості воді не відповідають нормам : лужність загальна ( кальцій + магній) - 22,2 моль / дм? при нормі 7,0 моль/дм?
У водопровідній воді вміст нітратів виявився найменшим порівняно з водою підземною, а ще меншим - з водою з криниці. Тобто існує залежність від того, звідки беруться проби. Поверхневі джерела дійсно "несуть" у водогін нітрати. Вони потрапляють (в значній кількості) в криниці.
Нітрати істотно шкодять організму (особливо дитячому). Якщо кількість їх в 1 л води перевищує 45 мг, таку воду пити не можна. Постійне її вживання може спричинити різні захворювання, зокрема крові. А от позбутися нітратів не так уже й легко. Вартість систем доочищення, призначених для цього, дуже висока. Оскільки перевищення нітратів у воді властиве для окремих територій, розв'язувати цю проблему в кожному конкретному випадку слід індивідуально.
Причиною такого багаторазового перевищення вмісту нітратів у воді є вплив мулових полів. Експлуатація стічного резервуару заводу органічних добрив призвела до надмірного забруднення водних горизонтів села Ревне, що є причиною наявності води не як питної, а лише як технічної.
І по-друге - це наслідок необдуманого поводження з міндобривами в аграрному секторі впродовж останніх десятиліть. Розміщення складів міндобрив поблизу села, іноді просто неба на полях, надмірне дозування нітратів для підвищення врожайності та боротьби з шкідниками - все це забруднювало грунт, а відтак і воду.

2.2. Аналіз захворюваності учнів школи

Аналіз захворюваності учнів школи свідчить про зростання кількості патологій. Дані медичного обстеження 2006 року свідчать, що з 269 оглянутої дитини – 185 учнів стоять на диспансерному обліку (64 %).
30 учнів мають хвороби органів дихання, 28 – хвороби органів травлення, 53 – хвороби кістково-мязевої системи, 10 – хвороби ендокринної системи. У 2007 році 209 учнів були на диспансерному обліку з 281учня (74%). За останні 2 роки значно зросла частота захворюваності на гострі респіраторні захворювання, такі хронічні хвороби, як гастрит, серцево-судинні захворювання, хвороби нервової системи. Учнів турбують головні болі. Показник захворюваності органів дихання в 2 рази вищий від середньорайонного показника (30 випадків – Ревне, 16 районний показник). Показник захворюваності органів травлення теж в 2 рази вищий, ніж по району (28 – на 100 випадків, середньорайонний показник 13 – на 100 випадків захворювання)9. (Додаток 4)

Очевидно, що на стан захворюваності учнів школи безпосередній вплив має екологічна ситуація в селі, і зокрема вплив факторів забруднення, які спричиняє БСА. Учні школи потребують щорічного повноцінного оздоровлення. Також небхідновстановити систему очищення води.
Екологічну ситуацію, що утворилася на території Ревненської сільської ради, пов‘язану з порушенням технології експлуатації картів мулових полів Бортницької станції аерації Департаменту експлуатації каналізаційного господарства (ДЕКГ) ВАТ АК «Київводоканал», постіна комісія Бориспільської РДА з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій визнала як надзвичайну місцевого рівня.
На вимогу депутатів сільської ради та комісії РДА дане питання було розглянуте на засіданні постійної комісії Київської обласної адміністрації з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій за участю Київської міської адміністрації, відповідних міських служб та представників МНС. 10 Київська міська адміністрація виділила кошти на оздоровлення всіх учнів Ревнівської школи, а також учнів сіл Гнідина та Вишеньок.

Висновки

Село Ревне територіально розташоване неподалік Бортницької станції аерації (на відстані 12 км.), де здійснюють біохімічне очищення господарських і побутових стоків Києва. Традиційні методи переробки стічних каналізаційних вод призводять до утворення значної кількості твердих відходів, які відкладаються на мулових полях в околицях с. Ревне, сумарна площа яких становить 272 га. На сьогоднішній день перевпонення мулових полів вже призвело до вкрай негативних наслідків.
По перше – збільшилося навантаження на очисні споруди;
По друге – значно погіршилась якість очисних вод;
По третє - головним джерелом забруднення прилеглої територіє є мулові карти, які виділяють легкі органічні і неорганічні продукти у повітря безпосередньо біля села;
По четверте – існує загроза прориву дамби, яка може привести до екологічної катастрофи в регіоні.
Аналіз проведених досліджень з точки зору санітарно-гігієнічних норм показує специфічну особливість мулів БЗС, які містять велику кількість кадмію, свинцю і хрому та інших шкідливих речовин, які у великих дозах потрапили в грунт. Спостерігається перевищення ГДК H S,SO і NH в атмосферному повітрі та багаторазове перевищення нітратів та інших речовин у воді.
Джерелом надходження шкідливих речовин є мулові поля, де відбувається розкладання осадків стічних вод. Існуюча санітарно-захисна зона між муловими полями в с. Ревне не виконує свого призначення.
Наявність токсичних компонентів, які виявлені на мулових картах, простежуються на значних від неї відстанях і передаються через атмосферу, підземні води, через трофічні ланцюги потрапляють в організм людей. Концентрація шкідливих компонентів в навколишньому середовищі щорічно збільшується по ряду показників, досягла порогових значень.
Стан захворюваності учнів школи безпосередній вплив має екологічна ситуація в селі, і зокрема вплив факторів забруднення, які спричиняє БСА. Учні школи потребують щорічного повноцінного оздоровлення.
Екологічну ситуацію, що утворилася на території Ревненської сільської ради, пов‘язану з порушенням технології експлуатації картів мулових полів Бортницької станції аерації Департаменту експлуатації каналізаційного господарства (ДЕКГ) ВАТ АК «Київводоканал», постіна комісія Бориспільської РДА з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій визнала як надзвичайну місцевого рівня.
На сьогодні мулові поля переповнені осадом. Подальше використання існуючих мулових полів, може призвести до прориву дамб, виливу осаду та затоплення населених пунктів (Гнідин, Вишеньки, Ревне, Проців та ін. ), сільськогосподарських угідь та інших територій. Всі відходи потраплять у Дніпро. Може виникнути надзвичайна ситуація не просто регіонального характеру, а загальнодержавного рівня.
Щоб не допустити катастрофи потрібна модернізація самої БСА, впровадження нових технологій з утилізації мулу, розробка програми з ліквідації наслідків шкідливого впливу БСА в регіоні.
Населення с.Ревне потребує оздоровлення, особливо - діти . На території села потрібно спорудити артезіанську свердловину глибиною до 200м для того, щоб жителі могли споживати чисту воду.
Необхідною умовою дієвої охорони природного середовища є постійний моніторинг за його станом і прийняття рішень по захисту повітряного і водного середовища.

Література

1 БезпамятновГ.П., Кротов Ю.А. ГДК хімічних речовин у навколишньому середовищі. -Л. Хімія, 1985.- 204.
2 Білявський О.Г., Фурдуй Р.С., Костіков І.Ю. Основи екологічних знань: Пробний мас. підручник для учнів 10-11 кл. сереніх загальноосв. закладів/ Г.О. Білявський, Р.С.Фурдуй, І.Ю.Костіков. – К.:Либідь, 2000. – 336с.
3 Закон України Про зону надзвичайної екологічної ситуації. – К., 2000.
4 Закон України Про охорону навколишнього середовища. – К., 1991.
5 Євілевич А.З. Утилізація мулів стічних вод. - Л.:Стройіздат, 1988.
6 Екологічна ситуація на території Бориспільського району потребує негайного вирішення // Бориспільські вісті. - 22 лютого 2008 р.
7 Корсак К.В., Плахотнік О.В. Основи сучасної екології – К., 2004. – 302.
8 Куценко А.М., Писаренко В.И. Охрана окружающей среды в сельском хозяйстве. – К., 1991.
9 Нависла загроза затоплення с.Ревне і стікання каналізації у Дніпро // Трудова слава. – 20 травня 2008.
10 Нечистоты захлестнут столицу // Киевский регион. - 25-31. - 10.2006.
11 ТерещукО.І. Дослідження і переробка осадів стічних вод.- Львів.: Вища школа, 1988.
12 Шкідливі хімічні речовини. Довідкове видання під керівництвом В.А.Філатова.- Л.:Хімія., 1989.
Інтернет-джерела
1.http://www.greenparty.ua
2.http://smi.liga.net/articles
3.http://www.mns.gov.ua/news
4.http: mail. menr. gov. ua.

Додатки